Особистісні зміни неминуще знаходять відображення у шляху реалізації воїнів у цивільному житті. Навіть ті, хто повертаються до своїх попередніх робочих місць, часто бажають опанувати новий фах. І це природне зростання особистості.

Освіта — один з можливих шляхів до віднайдення себе, що може запропонувати багато варіантів:

Покращити себе через навчання: від профільного навчання до неформальних курсів, які допомагають здобути необхідні навички;

Кардинально змінюють себе й здобувають новий фах: це може бути освіта у абсолютно новій площині чи робота у геть новій галузі;

«От саме в робочому плані я почав активно вивчати англійську. Але це вже сталося після переїзду в Вінницю. Можливо, тут, якби такий злий жарт зіграло то, шо мене забрали назад на ту саму роботу і без там… додаткових іспитів і, ну, і мені просто-напросто мені там не треба було знання іноземної мови, а це мені… в мене сильний такий якір, шо це, шо я нормально не знаю англійську. Тобто, про це я вже задумався і почав вчити. Ну, буквально там півроку тому». — Респондент 20.

Що ж до типу навчання, то це може бути будь-яка можливість: формальна вища й професійна освіта чи курси. Водночас частина може обирати самонавчання через наслідки бойового досвіду та неготовність постійно перебувати у великому колективі. 

Окрім того, дехто могли обирати навчання вже знайомій справі на військовій кафедрі та здобуття офіцерського звання. 

Робота

Природно, що ветерани й ветеранки можуть змінювати свій фах і роботу, навіть якщо повертаються на своє попереднє місце роботи.

Служба — тривалий період і присвячувати час іншій діяльності може не бути можливості, як і здобувати нові знання у цьому фаху. За час відсутності воїнів на цивільній роботі, на ці місця можуть приходити нові фахівці. А також внаслідок зміни цінностей і прагнень може втрачатися цікавість у певній роботі. І природно знаходити своє нове призначення у новому покликанні. 

«Ну, от це єдине, шо я ше себе нахожу там, коли я викладаю. Прихожу і бачу, бачиш зацікавленість цих дітей. Реально дістанционка це біда. Це не, ти не відчуваєш отого зворотнього… віддачі, розумієш, немає. …».

Респондентка 25

Попри природне бажання до змін, не у всіх виходить їх реалізувати. Втіленню цих планів можуть заважати фізичні та психологічні наслідки участі у бойових діях. 

Побутує думка, що ідеальне місце роботи для ветеранів і ветеранок — власний бізнес. Дослідження  SCORE показують: багато ветеранів вважають, що військо добре підготувало їх до керівництва малим бізнесом, розвинувши сильні сторони, як-от наполегливу роботу (75,6%) і лідерські навички (57,7%). І близько 9,1% від усього малого бізнесу в США станом на 2021 рік — ветеранський. Та ми саме під час інтерв’ю дослідження Шляху ветеранів і ветеранок не знайшли підкріплення цій тезі. 

Та багато ветеранів і ветеранок бажали вплести свій військовий досвід у цивільну роботу. Так мали попит такі фахи:

• інструкторів у різноманітних військових школах і тренінгових центрах;
• робота у силових структурах;
• знайдення себе у громадській сфері;
• волонтерство для сил безпеки та оборони.

Р: Тренінги провожу. Для цивільного населення та ветеранів.
І: Про що?
Р: Різного напрямку. Починаючи з базової інженерної, закінчуючи медициною.

Респондент 29

Варто відзначити, що дехто з респондентів ділилися своїм досвідом зробітку незаконним шляхом — та це швидше випадок, аніж тенденція.

Хобі

В принципі тако по-чучуть начав шукати різних таких тіпа як спорт, начав пробувати себе, ну бо робота, робота… Робота це спосіб заробляння грошей, і таке. Я себе начав в спорті, мені це подобалося, я цим далі займаюсь.

Респондент 36

Разом з новим навчанням приходять і нові зацікавлення. Хобі та неформальні заняття можуть підсилювати сенси, розширювати соціальні зв’язки та сприяти викоріненню у цивільному житті. 

Ось невеликий список занять, у яких знаходили себе воїни:

• Спорт
• Приготування їжі
• Стрільба
• Активний відпочинок
• Альпінізм
• Плавання
• Кіберспорт (на рівні командних змагань)
• Полювання
• Катання на сапах
• Трекінг
• Вивчення інших культур
• Подорожі

Ну-у я не знаю, ну типу зацікавленість військовою справою, але не зброєю, це те що залишилось, стрибки з парашутом, я так і не стрибав з тих пір, як звільнився, але все ще хочу, підбиваю своїх друзів і так далі. А, ну це і залишилося, тобто зацікавленість військовою справою як хобі… Те щоб прям такі нові, ну типу нові сфери зацікавленості з’явилися, це от власне те, куди я рухаюсь у професійному напрямку, але це ну, не дуже пов’язано зі службою.

Респондент 17

Водночас не можемо не зазначити про екстремальні захоплення. Багато хто зазначали, що у цивільному житті бракує відчуття адреналіну. Частина з них знаходили себе зокрема у їзді на мотоциклі.