Навчання для інтерв’юерів та модераторів ФГД під час проведення дослідження: як і навіщо проводити - Veteran Hub

Ми показуємо вам матеріали та статті для ролі Ветеран. Якщо ж ви родич ветерана або працедавець, то можете змінити вашу роль тут.

Навчання для інтерв’юерів та модераторів ФГД під час проведення дослідження: як і навіщо проводити

У цій статті ми ділимося досвідом Ветеран Хабу у проведенні навчання інтерв’юерів/ок та модераторів фокус-груп для досліджень Аналітичного центру. Розповідаємо, чому таке навчання є важливою частиною дослідницького процесу, з чого воно складається, які теми охоплює та як допомагає підвищити якість зібраних даних.

Наше навчання містить вісім блоків, які охоплюють як технічні аспекти процесу інтерв’ювання, так і етичні, психологічні і юридичні нюанси. У цьому тексті ми поетапно опишемо, як готуємо інтерв’юерів та інтерв’юерок до роботи з чутливими темами. 

Цей підхід можна використовувати як орієнтир або адаптувати до власних дослідницьких цілей —  особливо, якщо працюєте з вразливими темами. 

Дисклеймер: У цьому матеріалі інтерв’юерами ми узагальнено називаємо людей, які проводять і глибинні інтерв’ю, і фокус-групові дискусії (ФГД).

Кому може бути корисною стаття:

  • Науковцям/ицям та аналітикам/иням, які проводять якісні дослідження із ветеранами/ками та рідними воїнів/ок

Чому важливо проводити навчання для інтерв’юерів/ок та модераторів/ок досліджень?

Команда Ветеран Хабу вже понад шість років розбудовує систему сталої підтримки ветеранів, ветеранок і їхніх сімей. Така підтримка неможлива без даних і якісної аналітики. Тож із 2020 року ми проводимо дослідження та вивчаємо контекст життя нашої аудиторії. 

Спочатку ми залучали до проведення досліджень зовнішніх інтерв’юерів/ок, тож мали занурити їх у контекст та поділитися знаннями про досвід ветеранів/ок та їхніх близьких, які отримали під час надання послуг. Так з’явилась постійна практика навчання. Проте навіть, якщо всі інтерв’юери та модератори є частиною аналітичної команди, таке навчання все одно важливо проводити для занурення в конкретний контекст дослідження, обговорення гайду та етичних й дослідницьких викликів, що можуть виникнути.

Директорка Аналітичного центру Ветеран Хабу, Катерина Скороход, ділиться: 

«Для нас важливо проводити навчання та адаптовувати його індивідуально під команду інтерв’юерів/ок, що залучатиметься до дослідження. Ми не просто розбираємо гайди (що треба обов’язково робити дослідникам), а й даємо ще більше знань та занурюємо в контекст. І від цього залежить, наскільки якісно зібрана інформація та виконаний аналіз.

До прикладу, коли ми проводили дослідження про працевлаштування ветеранів у поліції, то давали інтерв’юерам/кам контекст: деколи ветерани після повернення бачать поліцію як один з варіантів знову піти “служити країні”, бути корисним, та застосовувати свій військовий досвід. Також пояснювали, як загалом відбувається повернення ветеранів/ок до цивільного життя після завершення служби. Усе це допомагає краще зрозуміти, до кого ти йдеш брати інтерв’ю чи модерувати фокус-групу, зрозуміти, чому у гайді прописані саме такі запитання та як краще провести розмову.

Навчання для нас — не лише збір даних, а ще й турбота про інтерв’юерів/ок. Ми проводимо їх процесом та ділимось інструментами регуляції й самопідтримки. Так само — це етична турбота про респондентів та респонденток, оскільки від інтерв’юерів/ок залежить їхня комфортна взаємодія під час розмови. Деколи інтерв’юер — перша людина, з якою ветерани чи їхні кохані вперше діляться своєю історією, тож для нас важливо підготувати інтерв’юерів та створити безпечний простір». 

Загальна структура навчання для інтерв’юерів/ок та модераторів ФГД у Ветеран Хабі

  1. Знайомство. Опис проєкту та дослідження
  2. Портрет респондентів та респонденток дослідження
  3. Етика взаємодії під час проведення досліджень
  4. Психологічний блок: перша психологічна допомога, навички саморегуляції
  5. Юридичний блок: конфіденційна та персональна інформація
  6. Процес інтерв’ювання. Механіка взаємодії
  7. Розбір гайдів
  8. Попередній досвід та розбір кейсів з проведення інтерв’ю/модерації фокус-груп

За зміст навчання зазвичай відповідає головний аналітик дослідження. Організацією самого навчального процесу займаються менеджери дослідження: вони збирають усю необхідну інформацію, готують зведені презентації.

Оскільки схема навчання та перелік необхідних блоків уже зафіксовані, до кожного з них ми залучаємо відповідних фахівців. Так, основні дослідницькі блоки, обмін досвідом, розбір гайдів і портрет аудиторії готують аналітики. Юридичний блок розробляють і презентують юридичні експерти організації, а психологічний — наповнюють і проводять фахівці з психічного здоров’я. У деяких випадках ми також запрошуємо зовнішніх експертів, які допомагають глибше розкрити контекст теми.

Блок 1. Знайомство. Опис проєкту та дослідження

У цій частині навчання ми:

  • Знайомимо інтерв’юерів/ок із проєктною командою дослідження та одне з одним, описуємо їхню роль у проєкті
  • Даємо опис актуальності дослідження та основну проблематику теми
  • Пояснюємо мету та завдання дослідження, його цінність і значення для аудиторії, потенційний вплив на прийняття рішень чи зміни. Усі ці компоненти ми також прописуємо у дослідницькій пропозиції, яку попередньо надаємо інтерв’юерам для ознайомлення

Блок 2. Респонденти та респондентки дослідження

  • Хто саме буде респондентами інтерв’ю (наприклад, ветерани/ки, кохані воїнів, працівники поліції чи держслужбовці)
  • Який досвід і контекст життя цієї аудиторії важливо розуміти
Респонденти та респондентки нашого дослідження — це ветерани й ветеранки з різним бойовим і небойовим досвідом, що перебувають на різних етапах шляху та повертаються за різними сценаріями (полон, поранення, граничний вік). Вони можуть мати різний досвід, рівень довіри до інтерв’юерів/ок і готовність ділитися інформацією. Ваше завдання — створити атмосферу безпеки та підтримки, щоб людина почувалася комфортно.

Багато ветеранів/ок сприймають свою службу як важливу частину ідентичності. Важливо пам’ятати про це та поважати їхній досвід. Перебування на різних етапах повернення теж може впливати на відповіді.

Поранення, полон чи звільнення через вік формують специфічний контекст, який впливає на адаптацію та ставлення до певних тем. Деякі з респондентів/ок можуть мати травматичний досвід, тому потрібно бути чутливими та уникати нав’язливих чи некоректних запитань. Також важливо уникати стереотипних підходів чи узагальнень, наприклад, припущень про психічне здоров’я чи проблеми з адаптацією.

Блок 3. Етика взаємодії під час проведення досліджень

У цій частині ми розповідаємо інтерв’юерам/кам про загальні етичні правила проведення досліджень, якими послуговуємося у Ветеран Хабі. 

Дотримання етичних принципів є важливим фундаментом для проведення якісного дослідження. Ваша взаємодія має базуватися на довірі, чуйності та прозорості. Наші ключові етичні принципи у проведенні досліджень такі:

1

Повага та гідність
У дослідженнях ми ставимо на першу місце людину, її інтереси, проблеми та потреби, а не будь-яку її соціальну роль. Ми поважаємо її незалежно від того, який досвід вона має та дякуємо за її внесок.

2

Чуйність та емпатія
Ми ставимося до інтерв’ю у дослідженні як до окремої послуги, яку можемо надати людині, що потребує простору для висловлення. Важливо не зупиняти людину, якщо вона хоче висловитися або виговоритися, виплакатися. А ще нагадувати на початку, що респондент/ка має право відмовитися від відповіді на будь-яке запитання або припинити інтерв’ю в будь-який момент.

3

Проінформованість
Ви маєте надати респондентам/кам повну інформацію про мету дослідження, його методи, очікувані результати, тривалість, донорів проєкту та місця поширення даних. Ви надаєте їм інформаційний листок, однак обов’язково маєте проговорити і пояснити його зміст усно. А також маєте попереджати про свої дії, наприклад, коли збираєтеся робити запис.

4

Без оцінок
Ми вважаємо, що дослідницька команда має бути відкритою до різних поглядів та історій. Інтерв’юери та інтерв’юерки не мають впливати на відповіді власними упередженнями, очікуваннями, емоціями, навіть якщо їхні погляди відрізняються. Будь-які висловлювання мають сприйматися без осуду, а запитання ставитися без емоційних нашарувань.

Блок 4. Психологічний

У цій частині навчання ми разом із фахівчинею з психічного здоров’я мережі:

  • Розповідаємо інтерв’юерам/кам, як створити безпечне і довірливе середовище під час розмови
  • Готуємо до складних тем чи емоційних ситуацій під час взаємодії та розбираємо конкретні ситуації: даємо знання про респондентів, їхній шлях і зміни в психоемоційному стані та поведінці через проживання певного досвіду.
  • Відпрацьовуємо техніки активного слухання
  • Навчаємо технік надання першої психологічної допомоги
  • Розповідаємо, як інтерв’юерам/кам подбати про себе та які методи саморегуляції можна використовувати після складного інтерв’ю

1

Створення безпечного та довірливого середовища
Довіра починається з відчуття безпеки — світу, середовища, себе. Якщо ми не почуваємося в безпеці, наша нервова система перебуває у постійному стані оцінки й захисту.

Безпека для людини визначається на рівні нервової системи, передусім через невербальні сигнали. Коли вона сприймає середовище як достатньо безпечне, активізуються процеси мислення й соціальної взаємодії. Водночас відчуття загрози запускає захисні механізми, і здатність до контакту знижується.

Щоб створити довірливий простір, інтерв’юер/ка має бути врегульованим/ою, тобто перебувати в контакті з власними відчуттями, емоціями та кордонами. Для цього важливо потурбуватися про базові потреби виспатися, поїсти, випити води, комфортно одягтися, та про свій психічний стан, гідність і ресурсність тут допоможуть прогулянки, дихальні практики, спорт, улюблена їжа.

Також важливо забезпечити під час розмови приватність, комфорт і мінімізувати сторонні чинники, які можуть турбувати чи відволікати респондентів/ок.

2

Контейнерування
Контейнерування — це навички бути поруч з історією людини, бути співчутливим проте не провалюватись в емоційний досвід людини, а залишатись опорою поруч.

Під час навчання ми практикуємо ці навички, щоб бути присутніми поруч із досвідом іншої людини, зберігаючи внутрішню рівновагу.

3

Перша психологічна допомога
Якщо ви попередили людину про чутливу тему і впевнилися, що в неї є ресурс, — важливо дати їй простір для висловлення. Водночас під час інтерв’ю можливі сильні емоційні реакції, зокрема гостра стресова — відповідь нервової системи на травматичну подію чи тривалий стрес.

У таких випадках інтерв’юер/ка має знати, як надати першу психологічну допомогу (ППД), дотримуючись таких принципів:

Легітимація: дозвольте людині відреагувати ті почуття, які вона переживає. Ви можете сказати: «У моїй присутності можна плакати/тремтіти/злитися».

Нормалізація: людина може соромитися своїх емоційних та тілесних проявів, їх інтенсивність може налякати. Ви можете сказати: «Це нормальна реакція на ненормальну подію», «Це нормальна реакція після пережитого досвіду. З вами все в порядку».

Повага: пути поруч, але дотримуватися дистанції відповідно до віку, статі. Визнавати право людини на прийняття власних рішень, не рятувати її, питати дозволу на дотики.

Емпатія та активне слухання: бути терплячим, спокійним, відзначати сильні сторони людини, наприклад: «Ви змогли подбати про себе».

Чесність: не давати обіцянок, не казати, що все буде добре.

Різні стресові реакції вимагають різних дій та допомоги (кожну з яких ми докладно розбираємо на самому навчанні, — прим. ред.). Ми класифікуємо їх відповідно до базових станів психіки.

Інтервʼюер/ка може надавати першу психологічну допомогу (ППД), однак не може надавати фахову підтримку. Тому в разі потреби необхідно перескерувати людину та поділитися контактами безоплатної психологічної підтримки.

Блок 5. Юридичний

У цій частині навчання ми разом з юристом організації розбираємо:

  • Яка інформація від респондентів/ок є персональною, а яка — конфіденційною 
  • Які норми законодавства регулюють проведення досліджень
  • Як подбати про безпеку та конфіденційність на усіх етапах дослідження та захистити персональні дані респондентів та респонденток
Згідно зі ст. 32 Конституції України, кожна людина має право на конфіденційність та невтручання в особисте і сімейне життя. А згідно з законом «Про захист персональних даних», будь-яка інформація, зібрана під час інтерв’ю, має зберігатися безпечно та не передаватися третім особам.

Також ви маєте дотримуватися таких правил під час проведення інтерв’ю:

  • Поважати право на конфіденційність інформації
  • Правдиво та повно надавати інформацію щодо дослідження та мети збору, використання, розповсюдження даних респондентів, що беруть участь у дослідженні
  • Забезпечити захист персональних даних людини, якщо ми їх отримали

Розберемося, яка різниця між персональною та конфіденційною інформацією.

Персональна інформація  — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. До загальної категорії персональних даних можна віднести: прізвище та ім’я; дату та місце народження; громадянство; сімейний стан; дані, записані в посвідченні водія; економічне і фінансове становище; дані про майно; адресу місця проживання/реєстрації.

Конфіденційна інформація — інформація, яку людина не хоче розголошувати або ж встановлює свої умови для розголошення. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема:

  • Дані про її національність
  • Освіту
  • Сімейний стан
  • Релігійні переконання
  • Стан здоров’я
  • Адреса, дата і місце народження

Перед початком розмови ви обов’язково маєте отримати згоду на запис, наприклад: «Це інтерв’ю буде записане виключно для дослідницьких цілей. Запис не буде доступний стороннім людям. Ви згодні?». Згоду необхідно отримати у фізичному письмовому/електронному вигляді або усно, але обов’язково з відеофіксацією.

Після інтерв’ю ви не маєте права розголошувати жодну інформацію, отриману від респондента/ки. Після передачі аудіозапису розмови аналітикам, ви маєте видалити його зі свого пристрою.

Блок 6. Процес інтерв’ювання. Механіка взаємодії

У цій частині навчання ми описуємо практичні та організаційні моменти проведення інтерв’ю:

  • Розбираємо алгоритм дій на різних етапах інтерв’ю: погодження, підготовка, сама розмова та рефлексія після
  • Дублюємо права респондентів/ок та обов’язки інтерв’юерів/ок
  • Даємо організаційні підказки для підготовки інтерв’ю та фокус групи: простір, техніка, запис, документи 
  • Розповідаємо, у яких випадках інтерв’ю або фокус-групу варто припинити
На етапі погодження інтерв’ю або фокус-групи з респондентом/кою усю комунікацію та організаційні питання закриває менеджерка проєкту. Перед інтерв’ю або фокус-групою ви отримаєте кейс з описом вашого/ї респондента/ки (серед персональних даних буде зазначено лише ім’я, бойовий досвід та підстави звільнення). 

На етапі підготовки вам варто:

  • Прийти за 10 хвилин раніше до інтерв’ю або фокус-групи, аби переконатися, що у вас є все необхідне (вода, серветки, форма згоди, інформаційний листок, гайд за потреби).
  • Перевірити, чи є пам’ять на записувальному пристрої й чи відтворюється звук якісно.
  • Перевірити стабільність інтернет-підключення, якщо розмова відбувається онлайн.

Під час інтерв’ю та фокус-групи алгоритм дій такий:

  1. Привітатися та увімкнути на вашому телефоні режим «не турбувати».
  2. Подякувати за те, що людина/група людей знайшла/и час поспілкуватися.
  3. Розповісти про мету дослідження, інтерв’ю чи фокус-групи. Окреслити тематику запитань. Нагадати та проговорити права респондента/ки не відповідати на якісь із питань та можливість завершити розмову в будь-який час, конфіденційність розмови, безпечність простору, правила дій на випадок повітряної тривоги, тривалість інтерв’ю та проведення аудіозапису.
  4. Дати час, аби респондент/ка поставив/ла свої запитання, а після запропонувати підписати форму згоди (якщо розмова наживо).
  5. Активно слухати: інтерв’юєр/ка має бути уважним/ою слухачем/ою до відповідей респондента/ки та показувати включеність та зацікавленість у розмові.
  6. Послуговуватися етичними стандартами проведення інтерв’ю та фокус-груп: не оцінювати досвід людини, не перебивати, не допитувати та приймати, якщо людина не хоче відповідати.

Після інтерв’ю чи фокус-групи ви маєте:

  1. Передати підписану форму згоди менеджерці проєкту. 
  2. Завантажити запис розмови на окрему хмару.
  3. Зафіксувати свої враження та спостереження з інтерв’ю чи фокус-групи в документі. 

Блок 7. Розбір гайдів

У цій частині навчання ми пояснюємо, як інтерв’юери/ки мають працювати з гайдлайнами (гайдами) для інтерв’ювання: що це таке, як правильно їх використовувати та адаптувати до реальних ситуацій.

Гайд — це структурований перелік запитань або тем для обговорення, який допомагає інтерв’юеру/ці зберігати напрям розмови та досягати цілей дослідження. Він забезпечує баланс між гнучкістю розмови та необхідністю отримання ключової інформації.

У цьому дослідженні ми маємо один гайд, що містить основні запитання для різних шляхів повернення ветерана або ветеранки з війська. Бажано, щоб під час інтерв’ю ви поставили всі основні запитання. Орієнтуючись на респондента/ку, перебіг розмови та почуті відповіді, ви також можете генерувати додаткові запитання. Якщо чуєте, що людина починає відповідати на запитання, які ви ще не ставили — не перебивайте і не зупиняйте її. У цей момент ви можете перейти до блоку, який згадав/ла респондент/ка у розмові, а після — пропустити запитання, на які ви вже почули відповідь.

Блок 8. Попередній досвід та розбір кейсів з проведення інтерв’ю/модерації фокус-груп

У цьому завершальному блоці ми:

  • ділимось та обговорюємо попередній досвід інтерв’ювання/проведення фокус-груп усіх учасників/ць навчання;
  • щоб закріпити отримані знання на практиці, розбираємо алгоритм дій на конкретних прикладах інтерв’юерів/модераторів або змодельованих ситуаціях.

Досвід колег у галузі

Дослідниця та керівниця Центру соціології права та кримінології, Марія Соколова, розповідає:

«У нашому Центрі зазвичай інтервʼю проводить дослідницька команда, яка залучена до формування ідеї та методології дослідження, а також до розробки гайдів, тож ми не маємо особливої потреби саме в навчанні. Гайд ми обговорюємо в межах робочих зустрічей. Крім того, ми практикуємо підготовку деталізованих гайдів на перших етапах, тобто описуємо мету й логіку кожного запитання, можливі сценарії відповідей на них. Для зовнішніх інтерв’юерів (зазвичай це стажери, яким ми доручаємо провести невелику кількість інтерв’ю) ми проводимо декілька зустрічей: обговорення проєкту загалом та обговорення самого гайда. 

Практика навчання у Ветеран Хабі для мене є позитивною. Я була його частиною —  і коли проводила навчання для несоціологів, і коли сама його проходила. Під час навчання несоціологів я намагалася дати якісь загальні речі про інтерв’ю, а також налаштувати на процес. Розбір гайдів дуже корисний і для інтервʼюєрів/ок, і для дослідницької команди, адже це можливість поставити запитання щодо змісту та логіки питань (для інтервʼюєрів/ок), а також подивитися на складені дослідницькою командою питання з боку — буквально зрозуміти, як ці запитання сприймають інші. Для мене особисто був корисним розбір словника термінів (які слова можна вживати, а які треба уникати), який досі впливає на мої мовні практики. 

За умов, коли дослідницький проєкт має дуже маленькі строки і без зовнішніх інтерв’юерів/ок не обійтися, формат навчання допомагає синхронізувати команду. Оскільки інтерв’юер/ка багато важить для результатів дослідження, то формуванню орієнтирів перед безпосереднім полем має підвищувати якість отриманих даних. Ще приємно познайомитися з людьми, бачити, хто ще працює над проєктом. Це робить весь процес більш людяним».

Юлія Кабанець, старша аналітикиня та менеджерка проєктів аналітичного центру Cedos, ділиться:

«Навчання для інтерв’юерів та інтерв’юерок — чудова практика. Вона допомагає зануритись в тему, значно покращити якість проведення інтерв’ю, що своєю чергою покращує якість отриманих даних.

У нашій організації ми зазвичай проводимо брифінг перед початком проведення інтерв’ю або фокус-групових дискусій, щоб усі, хто будуть взаємодіяти з інформантами, розуміли гайд, зміст запитань і цілі дослідження. Окрім цього, перед проведенням деяких інтерв’ю або фокус-групових дискусій, ми також маємо консультацію з психологом, аби забезпечити принцип “не нашкодь” – розуміти, які слова краще не вживати, як поводитись, якщо розмова спричиняє сильну емоційну реакцію в людини, а також як інтерв’юеркам подбати про свій психологічний стан після розмов на важкі теми.

Я була залучена як інтерв’юерка до двох досліджень у Ветеран Хабі. Мені сподобалось, як було організовано навчання. Воно було дійсно потрібним, особливо з урахуванням того, що майже усі інтерв’юери/ки були не з команди Хабу. Важливо було почути поради щодо спілкування з інформантками та інформантами досліджень, поговорити з психологинею, детально розібрати гайди і мати можливість поставити свої питання. 

Окрім цього, важливим і корисним був розбір Глосарія. Ми почули, яку лексику щодо військових і їхніх близьких варто вживати, а якої варто уникати. Хоча ця інформація не була новою для мене особисто, я вважаю, що такий “базовий інструктаж” необхідний, особливо якщо інтерв’юерів/ок залучають зовні. Було дуже приємно познайомитись з командами обох досліджень та іншими інтерв’юерками. Завдяки навчанню я значно підвищила свою обізнаність у темах досліджень та якісно підготувалась до інтерв’ю». 

Висновки:

Навчання для інтерв’юерів є важливим для якісного збору даних. Глибоке занурення в контекст досліджуваної аудиторії та адаптація під її потреби значно підвищують якість зібраної інформації. Ветеран Хаб використовує навчання як інструмент синхронізації команд і турботи про респондентів/ок. У цій статті ми дали структуру та частини нашого навчання, однак ви можете адаптувати його під свої запити та потреби. Сподіваємося, вона буде вам у пригоді.


Ми вдячні всім нашим клієнтам, клієнткам та їхній довірі до нас, а також усім працівникам та працівницям Ветеран Хабу, які працювали й працюють в організації з 2018 року. Завдяки вам ми маємо цей досвід і можемо ним ділитися.

Коментарі давали:
Катерина Скороход, директорка Аналітичного центру Ветеран Хабу
Марія Соколова, дослідниця та керівниця Центру соціології права та кримінології
Юлія Кабанець, старша аналітикиня та менеджерка проєктів аналітичного центру Cedos
Ілля Мигун, старший юрист Ветеран Хабу
Катерина Тімакіна, старша фахівчиня з психічного здоровʼя Ветеран Хабу

Менеджерка Бази знань: Марта Хома
Редакторка: Елеонора Чорноморченко

Подзвонити нам