Вчимося комунікувати про вагітність із партнером-військовослужбовцем. Побудова гармонійного розподілу ресурсів на себе, партнера, майбутню дитину.

«Звичайне диво» вагітності та пологів — це період значних фізіологічних, соціальних і психологічних змін для жінок. Те, як жінка та її близькі призвичаюються до змін, може вплинути на її адаптацію, а також ймовірність розвитку в неї проблем з психічним здоров’ям. Це важливо не лише для жінки, але й для дитини. Так зазначила Докторка Емма Саймс (Центр жіночого психічного здоров’я, Королівська жіноча лікарня), і вона має рацію.

Народження дитини — час великих змін і потрясінь. Жінка протягом вагітності легко занурюється у свій внутрішній світ. Вона узалежнюється від своїх почуттів і переживань. Але також — на противагу цьому — вона краще розуміє себе і дитину, відчуває свої ритми. Відбуваються зміни в гормональному фоні, що впливають на емоційну сферу. Настрій стає дуже мінливим.

Жінка вчиться вибудовувати модель: Я і дитина. Все, що відбувається з нею, відчуває і малюк.

Занепокоєння, тривога викликають трансформацію у біохімії організму. В період вагітності відчуття напруги заважає працювати кровотоку: звужуються судини, знижується приплив крові, – звідси брак кисню. На цьому фоні може розвиватися панічна атака. Важливо дбати про себе, тому що емоційний стан впливає не лише на внутрішньоутробний розвиток дитини, а й на психологічне здоров’я жінки після народження.

Згідно з дослідженнями, одним з основних факторів здорової вагітності є роль чоловіка. Очікувати дев’ять місяців — неповторно та важливо як для матері, так і батька.

Психологічні аспекти вагітності розвиваються разом із фізіологічними змінами. Фізіологічні, як правило, перебувають у центрі уваги, тоді як психологічні та саме поняття «молоде батьківство» здебільшого займають друге місце. Для психологів, які працюють у цій галузі, важливу роль відіграє психопросвітницька робота щодо тривоги, амбівалентності та еволюції психологічних станів під час вагітності, особливо в період війни і особливо — з партнерками військових. Це дає можливість продіагностувати та при потребі вчасно надати психотерапевтичну допомогу.

Цей факт доводить нове дослідження, опубліковане в Journal of the Royal Army Medical Corps, яке показує, що під час воєнних дій збільшується ймовірність психологічних проблем у вагітних жінок. Зокрема, жінки, чиї партнери – військові, піддаються більшому ризику розвитку психічних захворювань протягом перинатального періоду – від 22 повних тижнів (154 дні) вагітності до семи днів після народження. Причини пов’язані з соціальною ізоляцією та підвищеними стресом і тривогою, які відчуває партнерка, яка чекає вдома. Ці фактори потім призводять до вищого ризику перинатальної депресії, яка може бути посилена стресом через відчуття самотності. Крім того, вагітній жінці доводиться справлятися з обов’язком взяти на себе єдину батьківську роль. Інколи є страх щодо фінансів: чи вистачить? Жінки, чиї чоловіки знаходяться на службі, повинні не тільки проходити через фізичні та психічні навантаження самої вагітності, але також мають турбуватися про добробут свого партнера. Дослідження показують, що соціальна підтримка — важливий захисний фактор для сімей військових протягом перинатального періоду, особливо коли йдеться про зменшення тривоги.

За даними PsychCentral, у дружин, чиї партнери на службі, частіше діагностують не лише депресію, але й тривогу, розлади сну та інші психічні захворювання.

Крім того, якщо велика увага приділяється психічному здоров’ю самих бійців, то партнеркам, які чекають вдома, її значно менше. Жінка, наче залишається наодинці зі своїми думками, переживаннями, страхами – у неї формується відчуття самотності. Самотність є центральною частиною досвіду вагітних і молодих матерів із депресією.

Ми живемо в час зміни пріоритетів та цінностей. З одними ми починаємо свій шлях, з іншими — закінчуємо. Кожен день — це новий погляд, нові роздуми. Нова готовність та рішучість. Вагітність — це так само новий шлях, на якому є переживання та зміни. Це — шлях переродження жінки. І тому, їй важливо проходити його разом з людьми, яким вона довіряє та які можуть піклуватися про неї та дитину.

Саме в цей період ви закладаєте фундамент стосунків сім’ї: чоловік, жінка та дитина. Пам’ятайте, що жінка відстежує настрій чоловіка, під час вагітності процеси загострюються.

Дослідження показали, що в сім’ях, де панували турбота та повага під час вагітності, — діти народжуються витривалішими та здоровішими.

Це безпосередньо пов’язано з психологічним комфортом матері та дає чоловікові розуміння, як діяти. Щоразу на консультаціях я говорю вагітним, що вони плекають майбутнє. За ними — весь їх рід. Покоління, яке дає сили та наснаги, яке допомагає вірити та цінувати кожен день. Адже, кожен день — це нова історія, яку ви пишете разом зі своїм чоловіком, попри відстань між вами.

Інколи вам може хотітись сховатися та закритися від усіх. Це нормально. Це відбувається через гормони. З першого дня жіночий організм фокусується на нових завдання: перебудуватися та адаптуватися. Весь організм налаштовується на максимальну фізичну працездатність, хоча це проявляється сонливістю та апатією. Усередині активно розвивається нове життя. Настав час розслабитися і насолоджуватися. Час гарного самопочуття — другий триместр вагітності. Вчіться відчувати своє тіло і себе загалом, оскільки напруга зростатиме — це третій триместр. І тому на кожному етапі важлива підтримка. Мозок завжди налаштований на захист, йому легше бачити погане, тому що простіше захищатися (включати адреналін). Але є інша сторона — прекрасна. І саме її потрібно розвивати, відкривати.

Ви могли часто чути «думай позитивно». Це так, але не плутайте з ілюзією. Щоб думати позитивно, треба діяти. Діяти свідомо, з теплом та з турботою про себе насамперед. Буде добре вам — буде добре і вашому чоловіку, і вашій дитині. Кожна думка перетворюється в дію — пасивну чи активну — це залежить від вас. Інколи можна відчувати «день бабака», самоізоляцію, емоційну розірваність з чоловіком та відсутність достатньої підтримки. Багато вагітних часто говорять про те, що бояться осуду та стереотипності у поглядах, що може сприяти приховуванню симптомів психічного розладу та часто призводить до самоізоляції та замкнутості. Також багато жінок повідомляють про раптове відчуття емоційного відключення. Інші наголошують про невідповідність між очікуваною та фактичною підтримкою, наданою їхнім партнером, сім’єю та близьким оточенням в цілому. Це не виникає спонтанно. Симптоми проходять певну циклічність. Можна спостерігати 3 стадії: