Щоб підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх близьких була якісною, важливо не лише надавати послуги, а й системно аналізувати досвід і запити людей, які ними користуються. 

З 2018 року Ветеран Хаб піклується про добробут ветеранів, ветеранок та їхніх близьких та надає безоплатні послуги — психологічну, юридичну підтримку, кар’єрне консультування та допомогу з пошуком освітніх можливостей та дозвілля. Щоденна практика команди, спостереження фахівців і фахівчинь, аналіз звернень клієнтів і клієнток формують знання, що допомагають бачити тенденції, виклики та актуальні потреби.

З 2023 року ми почали вивчати досвід ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей через власні дослідження, а вже у 2024 році Аналітичний центр виокремився в окрему структуру. Його діяльність зосереджена на вивченні досвіду та добробуту ветеранів, ветеранок і їхніх родин.

Для нас важливий доказовий та обгрунтований підхід у всій діяльності. Окрім того постійний зв’язок безпосередньо з воїнами, ветеранами та їхніми сім’ями дає цінні знання про їхнє життя та потреби.  Щоб ці знання й дані могли впливати на рішення — від коригування внутрішніх протоколів до запуску нових форматів підтримки, — їх важливо інституціоналізувати та побудувати чіткий процес роботи з ними.

Саме тому зараз ми працюємо над формуванням архітектури збору даних для системного аналізу взаємодії з клієнтами й клієнтками. Одним із перших кроків у цьому напрямі стало дослідження ефективності психологічної підтримки, про яке йтиметься далі в матеріалі.

Дослідження реалізуємо за підтримки KSE Foundation  — благодійного фонду Київської школи економіки.

Як аналітика змінює послуги: приклади з практики

Один із перших напрямів, у якому команда послуг пілотно почала аналізувати дані — психічне здоров’я. Психологічні послуги у Ветеран Хабі надаємо на трьох рівнях: первинні (зокрема кризові й психоедукаційні) консультації, короткострокове консультування та довготривалу психотерапію. Такий розподіл також виник з аналізу того, як клієнти й клієнтки користуються цими послугами. 

«Тривалий час ми скеровували клієнтів і клієнток саме у довготривалу психотерапію, однак завдяки аналізу отриманих послуг клієнтами та спостереженням фахівців і фахівчинь Ветеран Хабу дізналися, що  приблизно 50 % психологічних запитів можна покрити в межах 1-5 консультацій. Ми зʼясували, що значній частині людей насправді потрібна коротка, фокусована допомога, а не тривалий терапевтичний процес. У відповідь запровадили короткострокове консультування безпосередньо в просторах Ветеран Хабу та підготували фахівців і фахівчинь до роботи в цьому форматі. У результаті приблизно половину запитів вдається закрити без переходу в довготривалу психотерапію — швидше надаючи підтримку та ефективніше використовуючи ресурси», — розповідає Катерина Тімакіна, старша фахівчиня психічного здоров’я Ветеран Хаб.

Аналітичний підхід та зібрані дані вплинули також на вибір методів терапії. Проаналізувавши запити під час запуску психотерапевтичного напряму, ми побачили потребу в сімейному та парному консультуванні — приблизно 25 % запитів стосувалися саме стосунків. 

Крім того, це допомагає прицільно обирати конкретні терапевтичні методи. Ми збираємо дані про клієнтів/ок та аналізуємо їхній стан через клінічні інтервʼю, щоб зрозуміти, з якими станами та розладами до нас звертаються. Також вивчаємо міжнародні підходи та впроваджуємо відповідні методи для роботи, спираючись на системні огляди, метааналізи та рекомендації (зокрема від NICE — Національного інституту здоров’я і клінічної досконалості).

Водночас досліджуємо, наскільки ці методи ефективні саме в нашому контексті, тобто під час повномасштабної війни та впливу тривалих травматичних подій. Адже робота зі стрес- та травмаасоційованими станами та її результати в таких умовах можуть відрізнятися від інших контекстів.

Дослідження ефективності психологічних послуг

Наступним важливим кроком у розвитку напряму психічного здоров’я та побудові системного підходу до аналізу даних стала взаємодія з Аналітичним центром та робота над дослідженням ефективності психологічної підтримки. Його ми почали реалізовувати у 2025 році за сприяння Київської школи економіки.

Раніше ми оцінювали ефективність послуг переважно через інтервізії та зворотний звʼязок від клієнтів і клієнток. Тепер впроваджуємо комплексне вимірювання за допомогою стандартизованих і валідованих психометричних інструментів. Це дасть змогу нам накопичувати порівняльні дані та ділитися результатами.

Одні з основних методів, якими користуються фахівці й фахівчині з психічного здоров’я у Ветеран Хабі — когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), метод десенсибілізації й репроцесуалізації рухом очей (EMDR), системна сімейна терапія та тілесно-орієнтовані підходи, зокрема TRE. Міжнародні рандомізовані контрольовані дослідження підтверджують їхню ефективність для лікування ПТСР, депресивних і тривожних розладів у ветеранів та ветеранок. Водночас в Україні бракує систематичних досліджень, у специфічних умовах травматичного досвіду, спричиненого бойовими діями. Це додатково ілюструє унікальний контекст дослідження: на відміну від більшості міжнародних досліджень, що проводилися після завершення воєнних дій, в Україні війна триває: не тільки на лінії зіткнення, а і в тилових містах.

«Загальне правило при роботі з травмою: починаємо опрацювання, коли подія завершилась і клієнт у безпеці. Але що робити, коли травматичний досвід нашаровується роками, а безпечного місця немає в жодному куточку країни? Чи чекати завершення бойових дій? Чи можна працювати з травмою під час тривалої реабілітації у відносно безпечних містах? Наскільки ця робота ефективна і як вона вплине на подальше психічне здоровʼя? Чи здатне часткове опрацювання травматичного досвіду, перед отриманням нового, зміцнити клієнта та дати нові способи справлятися з досвідом, який ще попереду? Як фахова спільнота ми продовжуємо роботу, однак досі не маємо відповідей на велику кількість питань. З часів появи сучасної психотерапії ми ніколи не були в умовах, де можемо надавати психотерапевтичні інтервенції в умовах війни такого масштабу», — розповідає Катерина Тімакіна, старша фахівчиня психічного здоров’я Ветеран Хаб.

У дослідженні є дві групи — експериментальна, яка долучалась до психотерапії, та контрольна. Це допомагає інструментально оцінити реальний вплив психотерапії на психічне здоров’я учасників і учасниць дослідження.

Дослідження проводимо у форматі змішаного дизайну (mixed methods design), поєднуючи кількісні та якісні методи. Це дає змогу не лише зафіксувати зміни за визначеними метриками, а й глибше зрозуміти, як саме люди переживають терапевтичний процес.

Використовуємо два типи інструментів: тести для оцінки симптомів психічних розладів й станів та тест для оцінки резилієнтності (життєстійкості). Також аналізуємо, які методи фактично використовують психотерапевти й психотерапевтки та що самі клієнти й клієнтки вважають найбільш корисним.

Експериментальна група

1 етап	2 етап	3 етап
Клієнт/ка приходить у Ветеран Хаб на довгострокову терапію	Психотерапевт/ка пропонує клієнту/ці взяти участь у дослідженні та пройти опитування. Це відбувається між 1 та 4 сесією, коли терапевт/ка бачить, що людина в стабільному стані, і встановлена достатня безпека, щоб пропонувати участь у дослідженні.	Клієнт/ка проходить опитувальник після 12-ти сесій терапії (повний цикл)

Контрольна група

Це клієнти/ка Ветеран Хабу, які не беруть довгострокові психологічні або юридичні послуги. 

1 етап	2 етап	3 етап
Клієнт/ка прийшов/ла у простір або отримує послуги онлайн	Клієнту/ці пропонують пройти опитувальник, щоб взяти участь в дослідженні	Клієнт/ка проходить опитувальник після 3 місяців з моменту заповнення першого опитувальника (3 місяці, бо це час за який експериментальна група проходить всі 12 сесій терапії).

Окремим викликом цього дослідження було забезпечення його етичних засад, адже йдеться про збір даних, повʼязаних зі здоровʼям людей. Дослідження пройшло етичну комісію Центру Громадського здоровʼя. Усі учасники й учасниці отримують повну інформацію про мету, умови та правила участі в дослідженні, підписують інформовану згоду й можуть у будь-який момент відкликати свою участь.Також їх заздалегідь інформують про те, як саме зберігатимуться та оброблятимуться дані.

Ми дотримуємося суворих протоколів конфіденційності та захисту даних. Кількісні дані збираються у знеособленому вигляді, а якісні інтерв’ю повністю анонімізуються — з транскриптів прибираються будь-які ідентифікаційні ознаки. Аналітична команда не має доступу до персональних даних і не може зіставити анкети з конкретними людьми. Усі працівники та працівниці, залучені до дослідження, підписали угоди про нерозголошення.

Найбільший виклик — мотивувати клієнтів і клієнток проходити опитування. Проходження анкети потребує приблизно 20 хвилин, що може бути особливо складним для чинних військовослужбовців і військовослужбовиць, які перебувають на лінії бойового зіткнення. Ми прописали принцип мінімального втручання: якщо людина в кризовому стані, їй не пропонують участь. Цікавою закономірністю виявилось те, що ті, хто погоджуються на опитування, відразу виявляють готовність до глибинних інтервʼю.

«Апробація дослідницької методології дає змогу впровадити постійний збір даних про клінічний стан клієнтів і клієнток. Це допоможе нам глибше розуміти, що відбувається з психічним здоров’ям ветеранів та ветеранок. Найголовніше — ми почнемо проводити власні клінічні дослідження, актуальні для нашого контексту, а не лише покликатись на світовий досвід», — Анна Костенко, головна аналітикиня дослідження.

Результати дослідження нададуть іншим надавачам послуг доказову базу та зрозумілі орієнтири для роботи з військовими, ветеранами й ветеранками. Багато фахівців і фахівчинь бояться працювати з цією аудиторією, вважаючи, що для цього потрібен власний військовий досвід або вузька спеціалізація. Одне з завдань проєкту — спростувати ці уявлення та розширити коло спеціалістів і спеціалісток, готових надавати якісну підтримку ветеранам, ветеранкам і їхнім близьким.

У межах цього дослідження ми також вибудовуємо систему постійної оцінки послуг психічного здоров’я Ветеран Хабу. Розроблені протоколи, методи аналізу й етичні підходи до збору даних дали змогу запустити регулярний збір і аналіз інформації. Це сприятиме не лише підвищенню якості послуг у Ветеран Хабі, а й розвитку сфери психічного здоров’я в Україні загалом.

---

У цьому матеріалі ми зосередилися на прикладі психологічних послуг, але ми у Ветеран Хабі застосовуємо аналітичний підхід у всіх напрямах роботи: від юридичних і карʼєрних консультацій до проєктів, які реалізуємо. Аналіз запитів, шляху клієнтів/ок і результатів взаємодії з фахівцями/чинями допомагає точніше відповідати на запити та ефективніше використовувати ресурси.

---

Авторська команда:

• Катерина Скороход – директорка Аналітичного центру
• Марта Хома – старша менеджерка Бази знань
• Анна Костенко – головна аналітикиня проєкту
• Тетяна Павлюк — аналітикиня проєкту 
• Катерина Тімакіна — старша фахівчиня психічного здоровʼя мережі
• Дарина Мудрак – інституційна редакторка 
• Елеонора Чорноморченко – головна редакторка Ветеран Хабу

Проєкт реалізується за підтримки KSE Foundation — благодійного фонду Київської школи економіки.