Коли понад 10 років тому, у 2014–2015 роках, в Україні лише формувалася сфера ветеранських справ, ветеранів уявляли переважно старшими людьми та весь наратив про них будувався довкола спадку Другої світової війни. Тоді ми всі послуговувалися радше шаблонними стереотипами щодо ветеранів і ветеранок та не розуміли їхній шлях і потреби.

Вже у 2020 році 41% українців мали серед своїх знайомих ветеранів/ок, однак ветерани та ветеранки часто стикалися з суспільними стереотипами щодо себе. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася: тепер 70% українців і українок мають серед близьких людей із бойовим досвідом, а рівень довіри до ветеранів і ветеранок зріс до 94%. 

Тепер ветерани та ветеранки — це наші родичі, друзі й колеги та ми самі. У тривалій війні кожен і кожна можуть стати ветеранами/ками, і вже зараз велика кількість українців і українок мають серед членів сім’ї та близького оточення когось, хто став на захист країни. Це захисники та захисниці України — незалежної держави. Вони борються за суверенітет і територіальну цілісність, захищаючи наші життя. Тому щонайперше важливо називати ветеранів ветеранами, оскільки так ми робимо їх та їхній досвід видимими, а ще визнаємо війну війною.

Мова відіграє в цьому процесі важливу роль. Саме через слова ми описуємо досвід людей, формуємо суспільні уявлення та видимість у публічному просторі. Слова можуть підтримувати стереотипи й упередження або, навпаки, допомагати бачити за статусом насамперед людину. 

Чутлива та етична мова визнає різноманіття, демонструє повагу до всіх людей, враховує відмінності та досвіди. Вона також є частиною доступності в її широкому розумінні та стосується не лише фізичного простору, послуг чи інформації, а й того, наскільки людина може бути зрозумілою для інших без необхідності постійно пояснювати чи виправдовувати свій досвід.

Мова допомагає нам описувати реальність. А коли суспільство змінюється, змінюється і його словник. Повномасштабна війна принесла в життя мільйонів людей досвіди, про які раніше говорили мало або не говорили зовсім. Щоб краще розуміти одне одного, нам потрібні точні слова для опису цих досвідів, потреб і життєвих обставин.

Одне із важливих усвідомлень, до якого ми прийшли за попередні роки роботи, зокрема під час розроблення концепції профільної державної політики: ветерани, ветеранки та члени їхніх сімей — передусім люди, громадяни і громадянки України, а їхні потреби, хоч і зазнають впливу військової служби та бойового досвіду, загалом не відрізняються від потреб інших людей у країні. Це не означає, що ми не маємо визнавати їх, а, навпаки: ми маємо шукати слова, які допоможуть говорити загалом про різних людей та їхній досвід точніше й повніше. 

У цьому Глосарії ми зафіксували термінологію, яку обираємо для себе у комунікації — із фокусом на людину та її гідність. Ми не претендуємо на універсальність чи вичерпність визначень, однак сподіваємося, що вони стануть орієнтиром для більш людиноцентричної, точної та поважної розмови про і до людей, їхні досвіди та потреби.

Для кого цей глосарій

Він може бути корисним тим, хто пише про досвід іншої людини, розповідає історії та поширює знання про воїнів, воїнок, ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. Зокрема:

• авторам/кам та копірайтерам/кам;
• журналістам/кам та редакторам/кам;
• комунікаційникам/цям;
• громадським організаціям та державним інституціям;
• усім, хто хоче говорити про сферу ветеранських справ, досвід та потреби воїнів, воїнок, ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей коректно — і цим розвивати її.

Ви читаєте другу версію Глосарію Ветеран Хабу від 2026 року. Ми намагаємося переглядати й за потреби оновлюти цей документ раз на рік, щоби наше мовлення, тексти й продукти були реальними до часу і по-справжньому чутливими у стрімкому часі.

Принципи та підходи

Водночас ми не розглядаємо жоден із цих документів та сформовані слова універсальним набором правил. Мова постійно змінюється разом із суспільством, а різні люди можуть по-різному описувати власний досвід. Тому для нас важливо не просто дотримуватися рекомендацій, а й зважати на контекст, повагу до людини та практичний досвід спілкування з тими, про кого ми говоримо. 

Ми також відкриті до діалогу та готові обговорювати, переглядати, творити і оновлювати підходи до комунікації разом із людьми й спільнотами, яких вони стосуються, та усіма стейкхолдерами сфери. 

Далі ділимося основними підходами і принципами, які ми закріпили в межах організації.

Досвід, шлях, ідентичності та процеси

Говоримо	Не говоримо
Людина Особистість, наділена свідомістю й мовою, здатністю працювати, аналізувати світ довкола себе і активно його опрацьовувати. Людина з певним досвідом  Ми послуговуємося принципами безбар’єрної мови — етичної та коректної комунікації, яка базується на повазі до гідності кожної людини. Одне з її основоположних правил — «people-first language»: «(мова, що ставить на перше місце людей)». Тобто під час опису будь-якої ідентичності, статусу чи стану ми першочергово говоримо саме про людину, а потім додаємо до опису будь-яку іншу ознаку (але тільки якщо у цьому є потреба). Наприклад, «людина з інвалідністю / пораненням / бойовим досвідом / досвідом внутрішнього переміщення».	Особа Слово «особа» часто вживають в юридичному та законотворчому контексті, проте якраз через це воно має формалізований, дистанційований та штучний відтінок. Ми називаємо людину людиною, а слово «особа» вживаємо лише коли маємо процитувати юридичний або офіційний контекст, наприклад, назвати статус «особа з інвалідністю» (хоча ми були б раді, якби і в законодавстві усюди були «люди», а не «особи»).
Групи, аудиторії, спільноти людей Множина людей, об’єднаних спільним досвідом, роллю, статусом, інтересами, потребами, умовами життя або іншими ознаками, наприклад, ветерани/ки, люди з досвідом внутрішнього переміщення, люди старшого віку. Соціальні групи — групи людей, об’єднаних за спільною соціальною, демографічною або іншою ознакою.Слова «групи, аудиторії, спільноти» підкреслюють, що йдеться насамперед про людей.	Категорії людей Слово «категорії» частіше асоціюється з бюрократичною, медичною або статистичною мовою — коли людину описують через статус, а не як суб’єкта з власним досвідом. Воно може створювати відчуття узагальнення або знеособлення: ніби люди — це не живі спільноти, а типи чи групи обліку.
Досвід Сукупність подій, обставин і внутрішніх змін, які людина проживає у звʼязку з різними життєвими обставинами, до прикладу, службою / участю у бойових діях. Досвід формує сприйняття реальності, потреби і способи взаємодії з оточенням. Множинність досвідів Сукупність різних життєвих обставин, які впливають на добробут людини. Наприклад, у ветеранів і ветеранок це можуть бути бойовий досвід, стан здоров’я, сімейний статус, працевлаштування, місце проживання, внутрішнє переміщення.
Досвід чогось саме, наприклад, поранення / втрати / переселення Життєвий досвід або подія/ї, що суттєво впливають на життя людини, можуть потребувати адаптації до нових обставин та змінювати потреби, ролі, стосунки, повсякдення чи уявлення про себе. До таких досвідів можуть належати, зокрема, поранення, втрата близької людини, переміщення, полон, тривале захворювання чи інші значущі життєві зміни.	Наслідки війни Іноді словосполучення «наслідки війни» використовують як узагальнену назву різних складних або значущих досвідів, пов’язаних із війною. Проте така форма часто розмиває, що саме сталося, з ким це сталося та як це вплинуло на людину. Вона може приховувати суб’єкта досвіду й перетворювати конкретні переживання на абстрактне явище. Наприклад: «наслідки війни для населення» звучить значно менш конкретно, ніж «досвід втрати близьких», «наслідки поранення», «пережите насильство», «досвід окупації», «вимушене переміщення».Також ця фраза іноді створює враження, ніби йдеться про щось природне або неминуче — як наслідки стихійного лиха. Тому в контексті російсько-української війни важливо називати точніше російську агресію, окупацію, обстріли, полон, втрату, поранення, вимушене переселення.
Ветеран або ветеранка російсько-української війни / АТО / ООС Для нас слово «ветеран/ка» є найточнішим означенням людини, яка брала участь у бойових діях. Коли Ветеран Хаб починав роботу, то в Україні «ветеранами» називали переважно старші покоління, які брали участь у Другій світовій та інших війнах. Проте нам було важливо змінити це та надати чіткого означення людям, які захищали країну, їхньому внеску та статусу.Зараз на державному рівні офіційне визначення «ветеранів/ок» надає закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте він багато в чому реплікує ідентичний радянський закон та називає «ветеранами війни» численні соціальні групи, які не завжди мають бойовий досвід.І допоки це не змінилося на законодавчому рівні, ми як організація обираємо для себе визначення, яке пропонуємо також в концепціях державної ветеранської політики:  Ветеран або ветеранка — це людина з бойовим досвідом, яка брала безпосередню участь у бойових діях із захисту Батьківщини, а також на території інших держав, якщо це є частиною міжнародних зобов’язань України.	Колишній військовий, ексбоєць Хоч формально це правильні визначення, та військова служба і бойовий досвід нерідко залишаються важливими і значущими частинами ідентичності людини та загалом її життя. А такі терміни можуть сприйматися знецінювальними, ніби внесок та досвід після завершення служби вже не мають значення і лишаються у минулому. Фронтовик Замість слова «фронтовик/ця» ми обираємо «ветеран/ка», що охоплює більшу групу людей із бойовим досвідом, незалежно від того, де саме вони його отримали — на фронті чи в тилу. Воно не обмежується фронтовими діями та робить його інклюзивнішим для всіх воїнів/ок. Комбатант / екскомбатант Слово «комбатант» значно більш притаманне англомовному, особливо міжнародно-правовому й військовому контексту, ніж українській живій мові. Вживаємо, лише якщо треба дати офіційне цитування. Атовець / атошник Серед українських ветеранів і ветеранок є ті, хто брали участь в Антитерористичній операції (АТО) у 2014–2018 роках та Операції об’єднаних сил (ООС) у 2018–2022 роках. Велика частина цих людей у 2022 році знову долучилася до захисту країни. Однак слово «атовець» звужує досвід людини до однієї фази війни й не охоплює багатьох тих, хто боронили країну пізніше або в інших форматах. Воно також показує не людину, а лише її участь в АТО, натомість «ветеран/ка» — це суб’єктна ідентичність, пов’язана зі статусом і досвідом, а не лише з війною та її конкретною фазою. Термін «атошник» також має розмовний і часто знецінювальний відтінок, через що сприймається фамільярно і таким, що перетворює людину суто на соціальний ярлик.
Бойовий досвід Усі події та обставини, які трапилися з людиною під час служби та участі у бойових діях — щоденні обов’язки, ініціативи, рішення, участь у бойових зіткненнях.Словосполучення «бойовий досвід» є нейтральним і точним, оскільки відображає реальність війни та бойових дій як серйозного і складного процесу, що може мати наслідки.	Вічний подвиг, пройшов крізь жахи війни, воював Ми не оцінюємо досвід ветеранів/ок та їхніх рідних, не романтизуємо, ідеалізуємо, прикрашаємо чи драматизуємо, а говоримо фактами без своїх емоційних нашарувань. Воєнний досвід Пропонуємо не використовувати термін «воєнний досвід» як синонім «бойового досвіду». Раніше цей вислів справді траплявся в текстах, зокрема під час АТО/ООС, однак сьогодні він є надто широким. Війна впливає не лише на військовослужбовців і військовослужбовиць: воєнний досвід можуть мати усі люди, які живуть в Україні під час війни.
Військові, військовослужбовці/иці, захисники/ці, учасники/ці бойових дій, воїни/ки Це — люди, які проходять службу просто зараз.  Військові / військовослужбовці/иці — люди, які проходять військову службу в Збройних силах, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Службі безпеки України та інших військових формуваннях, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Захисники та захисниці — це теж військові — люди, які стали на захист країни під час війни. Серед них є й ветерани/ки — ті, хто долучилися до оборони знову після початку повномасштабного вторгнення. Тобто одна людина водночас може мати кілька статусів — бути військовим/ою та ветераном/кою. Учасники/ці бойових дій — люди, які мають бойовий досвід у будь-якій ролі. Словосполучення переважно вживаємо, щоб назвати саме офіційний статус «УБД» — «учасник бойових дій»; для іншого контексту найкраще підходить слово «ветеран/ка».  Воїнами та воїнками ми називаємо як військових, захисників/иць, так і ветеранів/ок. Це люди, які під час служби виконують або виконували бойові завдання.	Наші сонечки, зайчики, котики Такі визначення можуть сприйматися зневажливо та подекуди принизливо. Воїни/ки — це люди, які боронять країну, ризикують своїм життям, виконують важливу і небезпечну роботу. Називати їх «сонечками», «зайчиками» та «котиками» є фамільярністю та знеціненням їхнього внеску. Наші герої, незламні оборонці, лицарі, борці Військові, як і будь-які інші люди, мають різні риси характеру, мотивації, вчиняють різні вчинки. Позначення їх героями, ідеалізація та романтизація можуть створювати нереалістичний образ, накладати тиск та зміщувати акцент з реального шляху, потреб та викликів. Бідні, нещасні Ми не драматизуємо, не знецінюємо, не тиснемо на жалість. Воїни/ки та їхні близькі проходять унікальний шлях, сповнений різними подіями, почуттями, потребами, серед яких можуть бути й виклики. Однак ми не вирішуємо за людину, як саме вона проживає події.
Шлях ветеранів та ветеранок У 2020–2023 роках ми провели та презентували дослідження «Шлях ветеранів та ветеранок» і зафіксували його етапи у вигляді мапи. На основі дослідження ми виділяємо п’ять ключових фаз Шляху ветеранів і ветеранок:  ● До початку служби;  ● Служба (етапи Служба, Бойовий досвід, Кінець служби);  ● Перехід (етап Початок цивільного життя);  ● Цивільне життя (етапи Піклування про себе, Віднайдення себе нового, Вкорінення); ● Вихід на пенсію та старість (етапи Старіння, Помирання та смерть).  Шлях ветеранів та ветеранок — це також загальна методологічна рамка, що описує досвід людини, пов’язаний із участю у бойових діях, службою, війною та життям після неї. Це не один момент, а тривалий процес змін, рішень, втрат, адаптацій і переосмислень. Ми виокремлюємо різні розгалуження шляху ветеранів та ветеранок, зокрема повернення до цивільного життя / службу в резерві / кадрову військову службу, поранення, полон, зникнення безвісти, загибель.
Траєкторія шляху Індивідуальна послідовність досвідів, подій, рішень і переходів між життєвими етапами, яку проходить людина, зокрема ветеран/ка. У межах «Шляху ветеранів та ветеранок» ми виокремлюємо позитивну та негативну траєкторії шляху. Під позитивною маємо на увазі шлях, коли ветеран/ка, навіть попри виклики, має ресурс і підтримку, щоб адаптуватися після повернення та дбати про якість свого життя.  Негативна траєкторія — це шлях, під час якого ветерану/ці складно адаптуватися після повернення і він / вона стикається з браком підтримки, погіршенням психоемоційного стану, ізоляцією або способами впоратися з досвідом, що можуть шкодити їй чи її оточенню, зокрема залежністю від психоактивних речовин чи алкоголю.
Добробут Концепція, що поєднує суб’єктивні та об’єктивні чинники, які впливають на рівень задоволення людини життям. Ми виокремлюємо такі шість компонентів добробуту:здоров’я;стосунки та визнання;покликання;матеріальні потреби;житло та фізичне середовище;життєві навички та духовність.
Визнання Суспільна видимість, вдячність та повага до внеску ветеранів і ветеранок у захист країни.
Вшанування  Офіційне та суспільне визнання значущості внеску загиблих чи подій минулого, що виражається в діях, спрямованих на вияв поваги, вдячності та збереження спогадів про них.
Горизонт планування Наша здатність мріяти, планувати та втілювати задумане у визначені терміни. З початком війни та служби горизонт планування у ветеранів та ветеранок починає звужуватися. Після повернення їхня здатність довгостроково планувати та відновлення горизонту планування є одним з показників добробуту.
Цивільний капітал Статки, майно, дохід  та соціальні зв’язки людини у цивільному житті до служби або після неї.
Повернення / адаптація до цивільного життя «Повернення» і «адаптація» до цивільного життя — більш людяні й точні слова для опису досвіду після участі у бойових діях, бо вони не ставлять ветерана/ку в позицію «чужого/ї» для суспільства. «Повернення» описує сам факт переходу з одного життєвого етапу в інший, а «адаптація» визнає, що після бойового досвіду можуть змінюватися ритм життя, реакції, ролі, тіло, стосунки, сприйняття безпеки, однак підкреслює процес пристосування до нових умов, а не «виправлення» людини. Період відновлення Процес фізичної, психологічної, соціальної та професійної адаптації ветеранів та ветеранок після завершення служби / участі у бойових діях та повернення до цивільного життя.	Реінтеграція Слово «реінтеграція» щодо ветеранів/ок вживають доволі часто у державних документах, міжнародних програмах, грантовій та гуманітарній сферах. Однак ми обрали відмовитися від нього через сенси, які воно несе.Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови, «реінтеграція —  це об’єднання на нових принципах того, що раніше було роз’єднаним». Тож якщо ветерани/ки «реінтегруються», то під час служби вони нібито перебували поза суспільством, а тепер їх треба «повернути назад» або «вбудувати» у нього. Слово може ненавмисно створювати образ: «є нормальне суспільство, а є ветерани/ки, яких треба назад у нього інтегрувати». «Реінтегрувати» також зазвичай намагаються тих, кого вважають виключеними, маргіналізованими, ізольованими, такими, що втратили зв’язок із системою.Однак людина під час служби не перестає бути громадянином/кою, частиною спільноти, фахівцем/чинею, батьком / матір’ю чи партнером/кою. Ветерани та ветеранки не випадають із суспільства — вони його захищають.Також важливо не називати повернення / адаптацію / відновлення словом «реабілітація», оскільки воно має медичне значення і в цьому контексті може звучати, ніби ветеран/ка після участі у бойових діях обов’язково є «пацієнтом», якого треба полікувати / привести до норми.
Перехід до цивільного життя Процес адаптації ветеранів і ветеранок до цивільного життя після служби, фізичне та психологічне відновлення, інтеграція в нове соціальне середовище, пошук роботи та підтримка психічного здоров’я. Це транзитний період, що може тривати від одного до півтора року або більше.
Вкорінення у цивільному житті Частина фази «Цивільне життя» на Шляху ветеранів і ветеранок. Етап, під час якого ветеран або ветеранка може ухвалювати важливі довготривалі рішення свідомо і з достатньою внутрішньою готовністю.
Ідентичність Суб’єктивне уявлення людини про себе, пов’язане з її цінностями. У різних сферах життя ідентичність може бути різною: зокрема професійною, військовою, сімейною, особистісною.
Людина, що перебуває в полоні / з досвідом полону, звільнений/а з полону, військовополонений/а Людина, яку під час збройного конфлікту утримує сторона противника в умовах полону.Термін «військовополонений/а» є правовим статусом, визначеним нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими. Його використовують, коли йдеться про людину, яка наразі перебуває в полоні. «Людина з досвідом полону» доречно вживати, коли йдеться про досвід людини після звільнення або незалежно від її теперішнього статусу. Таке формулювання показує, що це важливий досвід, але не єдина характеристика людини. «Звільнений/а з полону» акцентує на теперішньому статусі людини та вказує, що людина перебувала в полоні, але вже не є в ньому. Слово «звільнений/а» акцентує на позитивному аспекті — людина повернулася додому і звільнилася з полону.	Колишній військовополонений, експолонений, заручник Терміни «колишній військовополонений» або «експолонений» підкреслюють саме факт перебування в полоні та ніби фіксують людину назавжди лише через цей досвід. Також вони можуть асоціюватися з травмою або досвідом, які людина хоче залишити позаду.«Заручник» у міжнародному праві позначає лише цивільних людей, які перебувають/ли у полоні.
Людина, зникла безвісти Людина, місцеперебування якої невідоме, а зв’язок із нею втрачено, внаслідок чого її рідні, близькі або уповноважені органи не мають достовірної інформації про те, де вона перебуває та що з нею сталося.Формулювання «людина, зникла безвісти» важливе як офіційний та правовий термін. Саме його використовують у законодавстві, правозахисній та гуманітарній комунікації щодо людей, місцеперебування яких невідоме через війну, бойові дії чи інші обставини.У нормативно-правових актах України використовується термін «особа, зникла безвісти», однак для етичної комунікації ми радимо використовувати слово «людина».
Полеглі / загиблі воїни/ки, на щиті Воїни/ки, які загинули під час виконання обов’язків військової служби, участі в бойових діях або внаслідок подій, пов’язаних із захистом держави.Слово «полеглі» підкреслює, що воїни та воїнки віддали своє життя в бою, під час захисту країни, боротьби за її свободу та незалежність. В Україні використовують також кодування «На щиті», що походить від фразеологізму «Зі щитом або на щиті» та означає заклик перемогти, досягти мети або загинути зі славою.«Загиблі» — трохи нейтральніший термін, який використовують, коли говорять про смерть людини внаслідок зовнішніх обставин, зокрема бойових дій, насильства, нещасного випадку, катастрофи чи стихійного лиха.	Померлі, двохсоті «Померлі» — це термін, який зазвичай використовується для опису природної чи ненасильницької смерті, тому є некоректним для опису полеглих воїнів і воїнок.«Двохсоті» — термін військового жаргону, який вживається для позначення загиблих у бойових умовах. Його походження пов’язане з кодовою нумерацією вантажів, які транспортують тіла загиблих, зокрема «вантаж 200». Така термінологія має радянське походження та технічний або навіть бездушний відтінок у контексті вшанування пам’яті.
Близькі, рідні, члени сім’ї ветерана/ки  Люди, які перебувають із воїном/кою у значущих емоційних, сімейних, партнерських чи доглядових стосунках і на яких впливає досвід служби, війни, поранення, полону, повернення або втрати. До близьких можуть належати партнери/ки, батьки, діти, брати, сестри, інші члени родини та люди, які здійснюють догляд або мають тісний зв’язок із людиною.
Кохані воїнів/ок Партнери й партнерки, дівчата, хлопці, наречені, дружини та чоловіки — люди, які перебувають у романтичних стосунках або шлюбі з військовими та ветеранами/ками. Для нас це найчіткіше словосполучення, яке об’єднує всі ці досвіди, а також описує емоційний компонент стосунків, коли люди є коханими одне для одного. Більше про його походження розповідаємо у статті.
Шлях коханих воїнів і воїнок У 2023 році ми провели дослідження «Шлях коханої воїна» та створили мапу досвіду і потреб дружин / партнерок військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни від моменту рішення їхніх чоловіків / партнерів приєднатися до служби.  Шлях коханих воїнів і воїнок — це також методологічна рамка, що описує досвід партнерів/ок воїнів/ок та показує не окремий епізод чи роль підтримки, а тривалий процес змін у житті людини поруч із війною та змінами, які вона приносить.
Шлях сімей ветеранів і ветеранок Власний суб’єктний шлях, життєві обставини, у яких опиняється сім’я / родина воїна/ки внаслідок особливостей служби, обставин звільнення та подальшої траєкторії подій, зокрема повернення до цивільного життя, поранення, зникнення безвісти, полону, загибелі.
Очікувати кохану людину, очікування, чекання Партнери, партнерки, дружини, чоловіки, дівчата та хлопці, наречені воїнів/ок чекають на їхнє повернення зі служби. Вони проходять власний шлях, сповнений різних викликів, емоцій та станів, одним із яких є очікування.
Людина, яка здійснює догляд, доглядальник/ця, піклувальник/ця, опікун/ка Людина, яка регулярно допомагає іншій людині через її вік, стан здоров’я, поранення, інвалідність або інші обставини, що зумовлюють потребу в сторонній допомозі. Такий догляд може охоплювати побутову допомогу, супровід, підтримку в повсякденному житті, допомогу з лікуванням або реабілітацією.Слова «доглядальник/ця, піклувальник/ця» акцентують на увазі та підтримці, що надає людина, яка піклується про іншу, до прикладу, після поранення. «Людина, яка здійснює догляд» може звучати формалізованіше і складніше, проте суб’єктніше і ставить у центр саме людину, а не лише її функцію, а також не має відтінку контролю чи підпорядкування щодо іншої людини.Слово «опікун/ка» також є коректним, коли йдеться про визначений законом правовий статус. Зокрема, його використовують щодо людини, яка офіційно здійснює опіку над неповнолітньою людиною або людиною, яку суд визнав недієздатною чи обмежено дієздатною. В інших контекстах вживати цей термін не варто, адже він може створювати враження нерівності у стосунках і патерналістського ставлення.	Наглядальник/ця, супроводжуючий/а Слово «нагляд» мають відтінок патерналізму, коли одна сторона «над» іншою, що може спричиняти негативні асоціації в контексті рівних стосунків. «Супроводжуючі» також звужує роль людини до технічної або тимчасової функції — «провести», «доставити», «бути поруч під час переміщення». Воно не передає ані обсягу відповідальності, ані емоційної, побутової чи тривалої залученості.
Невизначена втрата, людина, яка переживає невизначену втрату / з досвідом невизначеної втрати, людина, близька якої зникла безвісти Коли ми говоримо про те, що проживає людина, близький/а якої зник/ла безвісти, то вживаємо формулювання «невизначена втрата». Це особливий вид втрати, який пов’язаний з невизначеністю, оскільки неможливо офіційно підтвердити факт смерті та провести ритуал прощання. Отже, факт втрати не можна прояснити і почати процес горювання та прийняття. Такий стан супроводжується почуттям великого горя та невідомості.Вислів «людина, яка переживає невизначену втрату» є точним і людиноцентричним, адже визнає складний емоційний стан між надією, очікуванням і проживанням втрати, не нав’язуючи людині остаточного статусу чи визначення.	Жертва, потерпіла, заручник ситуації, людина, яка не може змиритися, вдова, сім’я загиблого  У контексті невизначеної втрати важливо не вживати емоційних та неетичних формулювань: «жертва», «потерпіла», що зводять людину лише до пережитої травми, послаблюють її суб’єктність, накладають роль пасивного страждання, «заручник ситуації» — метафора безпорадності; «людина, яка не може змиритися» — ніби засуджує нормальну реакцію на невизначеність.Також важливо уникати формулювань, які передчасно визначають статус людини, який не відповідає дійсності: наприклад, слова «вдова / вдівець», «сім’я загиблого» — коли немає підтвердження втрати (водночас і після підтвердження втрати варто бути чутливими і використовувати формулювання, що фокусуються на людині та її досвіді, а не на статусі.
Близькі загиблих / полеглих воїнів/ок, людина, що переживає втрату Люди, які пережили/вають втрату воїна/ки. Такі формулювання описують досвід людини або її зв’язок із загиблим/ою та не зводять особистість лише до втрати чи юридичного статусу. Фраза «людина, що переживає втрату» також підкреслює процес і стан, який може змінюватися з часом, не нав’язує остаточну ідентичність через втрату та залишає простір для різних типів втрати — близької людини, дому, здоров’я, звичного життя, спільноти.	Жертва, вдова/вдівець, сирота  Такі терміни можуть звужувати сприйняття людини до її втрати. Слово «жертва» може позбавляти суб’єктності, а «вдова / вдівець» та «сирота» часто має драматичний, патерналістичний або стигматизувальний відтінок. Крім того, такі означення не завжди відповідають тому, як люди самі сприймають свій досвід. Частина людей, які втратили чоловіка, дружину чи партнера/ку, ділилися із нами, що визначення «вдова чи вдівець» вони сприймають болісно та неетично, і ніколи не називають себе так, оскільки прагнуть зберігати зв’язок із близькою людиною і не хочуть, щоб ця втрата ставала їхньою основною ідентичністю.
Горювання, проживання втрати «Горювання» та «проживання втрати» — психічні процеси, спрямовані на опрацювання досвіду втрати, адаптацію до світу, що безповоротно змінився. Вони вказують на те, що людина перебуває в стані тривалої емоційної роботи. Слова показують, що це не миттєва подія, а довгий і складний процес.	Ця трагедія, сімейна трагедія, те, що з нею / ним трапилось, страшне горе, біда Фрази, на кшталт «ця трагедія» чи «горе», знеособлюють досвід втрати, зводячи його до одного моменту. Натомість «горювання» враховує унікальні емоції та переживання, через які проходить людина, та визнає складність процесу.
Важливо: люди не завжди описують свій досвід професійними термінами й словами, до прикладу, «горювання», «проживання втрати», «невизначена втрата». У повсякденному житті ці слова можуть звучати незвично, відсторонено або просто не відповідати тому, як людина сама говорить про себе. Тут ми використовуємо їх як спосіб описати певні процеси та досвіди із повагою, а не як єдино правильні назви для них.
Людина старшого віку За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, люди старшого віку — демографічна група віком від 60 років і більше. Таке формулювання є найбільш нейтральним, поважним й описовим для цієї групи, адже не зводить людину лише до її статусу чи стереотипів про старіння.	Люди у віці, старі, пенсіонери, люди поважного / похилого віку Словосполучення «люди у віці» є нечітким і може сприйматися як евфемізм, який уникає прямого називання вікової групи. «Старі» звучить знеособлено й може сприйматися як грубе або ейджистське означення. Воно ніби зводить людину до віку як єдиної характеристики. «Пенсіонери» — описує соціально-економічний статус, а не вік. Не всі люди старшого віку є пенсіонерами, і не всі пенсіонери — літні люди. «Люди похилого віку» — усталений вислів, але для багатьох звучить застаріло, патерналістично або асоціюється з немічністю. «Люди поважного віку» — може звучати штучно, евфемістично або надмірно урочисто.

Військо, війна, ворог

Говоримо	Не говоримо
Військова служба Державна служба особливого характеру, професійна діяльність, повʼязана з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Військова карʼєра Професійний шлях військовослужбовця/иці, до якого входять сама служба, здобуття спеціальних знань, підвищення у званнях, мотивація та винагороди у військовій системі.
Мобілізація  Комплекс заходів, які робить держава в особливий період, щоб перевести економіку, органи влади та сили оборони на функціонування в умовах воєнного часу.
Військовий резерв Військовозобов’язані громадяни/ки, які можуть бути залучені до Збройних сил України. Складається з: ● військового оперативного резерву — військовозобов’язаних, які вже проходили військову службу або підготовку та готові швидко повернутися до війська в разі мобілізації чи за потреби; ● мобілізаційного резерву — усіх військовозобов’язаних, які можуть бути призваними й не входять до оперативного резерву.
Ветеран/ка у резерві, резервіст /ка Людина, зарахована до військового оперативного резерву, яка має визначені обов’язки щодо проходження зборів і в разі потреби першочергового призиватиметься на службу.
Військовий запас Усі військовозобовʼязані, зокрема й ті, хто не проходили військову службу.
Воєнний стан Особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, її територіальній цілісності.
Надзвичайний стан Особливий правовий режим, який можуть тимчасово запроваджувати в Україні або в окремих її місцевостях у разі серйозних загроз безпеці людей, державі чи громадському порядку.
Мирний час Період функціонування держави поза умовами мобілізації, воєнного чи надзвичайного стану, коли діяльність органів влади, економіки та суспільства здійснюється у звичайному правовому режимі.
Особливий період Час, коли держава функціонує в умовах мобілізації чи воєнного стану та застосовує спеціальні правила для забезпечення оборони країни. Охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Сили безпеки та оборони / військо Сили безпеки й оборони — збірна назва для всіх військових формувань та органів, які захищають суверенітет України: зокрема, Збройні сили, Служба безпеки, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Національна поліція.Важливо також розуміти різницю між «військом» та «армією». Військо містить у собі усі регулярні та нерегулярні збройні формування країни, а армія — це сукупність сухопутних, морських і повітряних збройних сил. Також важливо розуміти різницю між словами «військовий» та «воєнний». Військовий вживаємо у коли йдеться про військо / армію як інституцію або людину у них, до прикладу «військова служба»,«військове звання», «військовий підрозділ». Воєнний вживаємо у контексті війни як періоду або явища, до прикладу, «воєнний стан / час», «воєнні дії», «воєнний злочин».	ЗСУ / армія / солдати Якщо ми говоримо про усіх воїнів/ок, які захищають країну, важливо вживати формулювання «Сили безпеки та оборони» замість «ЗСУ», тому що цей термін охоплює всі частини структури, відповідальні за захист і оборону держави. ЗСУ — лише одна з них. Також не зовсім коректно називати усіх воїнів/ок «солдатами», оскільки це слово означає військове звання лише в ЗСУ. Більше про структуру ЗСУ розповідаємо у статті.
росія, російська федерація, російські окупанти / російські окупаційні війська / окупанти  Ми називаємо ворога на ім’я та уникаємо евфемізмів, наскільки б промовистими вони не були, щоб чітко зазначити сторону воєнної агресії — російську федерацію.Ми також свідомо пишемо назви «росія» та «російська федерація» з малої літери. Для нас це не орфографічна помилка, а послідовний редакційний і ціннісний вибір у контексті тривалої збройної агресії росії проти України, окупації територій, воєнних злочинів і масштабних людських втрат та форма мовного означення позиції й відповідальності держави-агресора.	Ворог, орки, русня, песиголовці Використання таких термінів може бути емоційним і зрозумілим у контексті війни, але вони не несуть конструктивної цінності в офіційних документах чи публічних дискусіях. Важливо озвучувати, що саме росія є окупантом і уникати міфічних образів.
Совєтський Якщо у текстах є згадка Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) та його режиму, ми надаємо перевагу слову «совєтський». Воно підкреслює, що йдеться не про абстрактний історичний період чи культурне явище, а про політичний режим і тоталітарну, окупаційну та колоніальну систему, нав’язану ззвоні. Транслітероване слово підкреслює чужорідність совєтської влади як для мови, так і для українського народу загалом.У світі більшість країн також не перекладають слово «совєтський» аналогом ради, а транслітерують російську основу, зокрема у англійській мові для СРСР є відповідник «Soviet Union».	Радянський Слово «радянський» є правильним і нормативним для української мови, однак воно походить від самоназви держави і часто відтворює її офіційний спосіб самопрезентації. Використання слово «совєтський» допомагає дистанціюватися від цієї мови та чіткіше вказувати на імперський режим.
Повномасштабна війна росії проти України / повномасштабне вторгнення росії до України Поточна війна в Україні охоплює значну частину її території і різні види військових операцій — від повітряних і наземних наступів до артилерійських та ракетних обстрілів. Це означає, що бойові дії є системними та залучають всі основні види збройних сил.Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року і триває досі. На цей день російсько-українська війна вже тривала майже вісім років.	Велика, гібридна війна Термін «велика війна» менш конкретний, оскільки не відображає специфіки бойових дій. Натомість «повномасштабна» вказує на всю глибину та інтенсивність залучених ресурсів і бойових дій. Гібридна війна — це прагнення однієї держави підпорядкувати собі іншу за допомогою політичних, економічних, інформаційних інструментів. В умовах гібридної війни бойові дії є другорядними, а на перший план виходять інформаційні операції та інші важелі впливу. Так означати можна лише російсько-українську війну в період із 2014 до 2022 років, коли російська федерація не визнавала свою збройну агресію та участь регулярних військ у бойових діях.
Воєнні злочини Терміни «воєнні злочини», «геноцид» і «злочини проти людства» мають конкретні правові значення, тож важливо використовувати коректні слова для точного опису подій. Воєнні злочини — це порушення Женевських конвенцій 1949 року та інші серйозні порушення законів і звичаїв війни, визначені у статті 8 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду. Українське законодавство поки не має подібного офіційного визначення, тож ми послуговуємося міжнародним. У правовому полі нині є підтверджені воєнні злочини росії, тому ми можемо вживати це словосполучення. Не варто плутати з терміном «військові злочини». Військові злочини — це правопорушення проти порядку несення служби:непокора або невиконання наказу командування;самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ);дезертирство;зловживання владою, перевищення службових повноважень;втрата або пошкодження військового майна, зброї, техніки.	Геноцид, злочини проти людства «Геноцид» — термін, закріплений у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (1948) і в Римському статуті Міжнародного кримінального суду. Означає дії, вчинені з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку. «Злочини проти людства» — це масштабні або систематичні напади проти цивільного населення, які можуть відбуватися як під час війни, так і в мирний час. До них належать, зокрема, убивства, катування, депортація, сексуалізоване насильство, поневолення та інші тяжкі порушення прав людини.Утримуємося від вживання юридичних означень у своїх документах та комунікації, доки не маємо рішення міжнародного суду.
Тимчасово окуповані території Терміни, які використовують для опису окупованих територій України, мають велике значення, оскільки визначають правовий, політичний та етичний контекст. Термін «тимчасово окуповані території» затверджений в Україні законодавчо та відображає факт, що ці території були незаконно захоплені росією та порушують міжнародне право.	Російські території, республіки, захоплена / втрачена земля Термінологія є інструментом інформаційної війни. Росія намагається маніпулювати термінами на кшталт «нові території» чи «республіки», щоб створити враження, що окупація є постійною та законною. Використання таких термінів, як «російські території» або «республіки», може сприяти легітимізації окупації та створенню хибного уявлення про право росії на ці землі.
Людина, постраждала від…, людина, що зазнала насильства / прережила обстріл У сучасній офіційній, правозахисній та гуманітарній мові є різні терміни для позначення людей, які зазнали шкоди / порушення прав щодо себе.  «Постраждалий/а» переважно вживають у контексті насильства з акцентом на те, що людина постраждала та має право на захист, підтримку й відновлення. «Потерпілий/а» — статус, який регулює Кримінальний процесуальний кодекс України, означає постраждалу людину, яка вже бере участь у кримінальному процесі.  Міжнародний кримінальний суд також має широке визначення слова «жертви» — люди, які окремо або спільно зазнали шкоди, зокрема фізичних або психічних травм, емоційних страждань, економічних збитків або істотного порушення своїх основних прав, внаслідок дій чи бездіяльності.Якщо важливий юридичний / правовий контекст і необхідно зафіксувати факт шкоди й процесуальний статус, то ми можемо вживати перелічені визначення, однак кращою та чутливішою буде комунікація через формулювання «людина, яка пережила…», «людина, яка зазнала…», «людина з досвідом…».	Жертва Слово «жертва» зводить людину лише до пережитого насильства або травми, послаблює її суб’єктність, накладає роль пасивного страждання. У контексті загибелі слово «жертва» може бути нейтральним і усталеним означенням людей, які загинули внаслідок злочину, катастрофи чи насильства. Водночас щодо живих людей, які пережили травматичний досвід, сучасна чутлива комунікація часто надає перевагу формулюванням, у яких на першому місці стоїть людина.
Людина з досвідом внутрішнього / вимушеного переміщення, людина, яка була змушена покинути дім, людина зі статусом ВПО Коли нам треба назвати людей, які були вимушені покинути свій дім через російську агресію та окупацію і перемістилися у межах країни — незалежно від наявності статусу / довідки ВПО, то найкраще підійде формулювання «людина з досвідом внутрішнього / вимушеного переміщення».Якщо нам треба наголосити саме на офіційному юридичному статусі, то ми можемо сказати «людина зі статусом ВПО».	Переселенці, біженці Слово «переселенці» є поширеним у побутовій мові і означає людей із досвідом внутрішнього переміщення, однак дехто може сприймати його стигматизувальним або таким, що зводить людину лише до досвіду переміщення. Ми рекомендуємо обмежувати вживання цього слова у текстах, де важливо наголосити насамперед на людині, і за можливості використовувати формулювання «люди з досвідом внутрішнього переміщення». Водночас не вважаємо слово «переселенці» некоректним і допускаємо його використання, якщо це виправдано контекстом, жанром або потребою зробити текст лаконічнішим.Деколи цей термін плутають із «біженцями» — людьми, які через війну перетинають міжнародний кордон. Внутрішньо переміщені люди перебувають під захистом свого уряду, а люди зі статусом біженців мають міжнародний захист, тобто гарантований міжнародним законодавством.

Здоров’я: фізичне, психічне, сексуальне

Говоримо	Не говоримо
Захворювання Специфічний аномальний стан організму, що порушує його нормальну життєдіяльність. Слово «захворювання» є кращим у професійній, етичній або дослідницькій мові, ніж «хвороба», бо воно менш оцінкове й стигматизувальне, звучить більш нейтрально й описово і точніше.	Хвороба Слово «хвороба» є поширеним і загалом коректним у багатьох контекстах. Водночас у деяких випадках воно може бути менш точним за медичні терміни «захворювання», «стан здоров’я» або конкретний діагноз. Також у публічній комунікації слово «хвороба» інколи супроводжується емоційно забарвленими висловами на кшталт «бореться з хворобою» чи «страждає від хвороби», які можуть формувати драматизований образ досвіду людини. Тому за можливості варто обирати формулювання, що точніше описують ситуацію та досвід людини.
Хронічні захворювання  Захворювання або стани здоров’я, які тривають довгий час (зазвичай понад три місяці) та можуть потребувати постійного лікування, спостереження чи підтримки. Вони можуть мати періоди загострення і полегшення, але часто супроводжують людину роками або все життя. До хронічних захворювань можуть належати діабет, астма, серцево-судинні, онкологічні захворювання, епілепсія, розсіяний склероз, артрит, деякі психічні розлади.
Людина з хронічним захворюванням, людина з діабетом / астмою, людина з онкологічним захворюванням, людина яка хворіє на рак / має рак Такі визначення є прикладами людиноцентричної мови. Вони підкреслюють, що захворювання є лише однією з частин досвіду людини, а не визначає її повністю.	Хронік, онкохворий, діабетик, раковий хворий, онкологічний пацієнт, безнадійно хворий, приречений, людина що страждає на… / уражена Слова «хронік», «діабетик», «онкохворий», «раковий хворий» зводять людину до діагнозу, ніби хвороба стає її основною характеристикою або ідентичністю. Такі слова можуть звучати знеособлено, стигматизувально або принизливо.Термін «онкологічний пацієнт» може бути доречним у медичному контексті, коли йдеться саме про лікування чи взаємодію із системою охорони здоров’я. Проте поза цим контекстом він звужує людину лише до ролі пацієнта/ки.Фрази «безнадійно хворий», «приречений» додатково створюють образ безпорадності та втрати майбутнього. Вони можуть позбавляти людину суб’єктності й підсилювати страх та стигму. А конструкція «страждає на…» описує людину через страждання, безпорадність, навіть якщо сама людина не сприймає це так.
Людина з інвалідністю Людина, яка має порушення здоров’я або функціонування організму, що в поєднанні з фізичними, інформаційними, соціальними чи іншими бар’єрами може впливати на її участь у різних сферах життя.  Фраза «людина з інвалідністю» підкреслює людяність і суб’єктність людини, а не її інвалідність. Вона ставить на перше місце особистість, а не її стан або характеристику.	Інвалід, каліка, людина з обмеженими можливостями / особливостями / особливими потребами / нюансами, особлива людина, неповноцінний, неповносправний, недієздатний, інклюзивна людина Термін «інвалід» зосереджує увагу на обмеженнях, тоді як «людина з інвалідністю» акцентує увагу на тому, що це насамперед людина, а інвалідність — це лише один із багатьох аспектів її життя.«Людина з обмеженими можливостями» — некоректне формулювання, адже будь-яка людина має певні обмеження, а можливості людини залежать не лише від стану здоров’я, а й від середовища. «Особливі потреби» — неточний вислів, бо більшість потреб людей з інвалідністю не є «особливими». Це ті самі базові потреби: навчатися, працювати, пересуватися, мати доступ до інформації, медицини, стосунків і безпеки. Відрізнятися можуть лише способи доступу до цього.Слова «неповноцінний», «неповносправний»,  «недієздатний»  — дегуманізувальні, а вислів «інклюзивні люди» некоректний, бо інклюзивність — це характеристика середовища, політики чи суспільства, а не самої людини.
Поранення / травма (видимі і невидимі) Людина, яка зазнала поранення / травми Фізичні, психічні або сенсорні наслідки бойових дій, служби чи пережитого досвіду, які можуть впливати на здоров’я, самопочуття та повсякденне життя людини. Частина таких наслідків є помітною зовні, наприклад, ампутовані кінцівки, опіки, порушення рухливості, а частина — невидимою для інших, наприклад, хронічний біль, порушення сну, тривога, флешбеки чи сенсорна чутливість.Ми стараємося переважно вживати слово «поранення», а не «травма», оскільки отримали зворотний зв’язок від самих ветеранів/ок про те, що «травма» часто асоціюється не лише з ушкодженням, а й із образом «травмованої», «зламаної» чи психічно нестабільної людини. Частина ветеранів і ветеранок може сприймати це слово із фокусом не на самій події чи пораненні, а на незворотній зміні людини або її вразливості. Ми не уникаємо повністю слова «травма», проте використовуємо терміни точніше залежно від контексту, оскільки важливо розрізняти фізичне поранення і травму: людина може мати поранення без психологічної травми або навпаки — пережити сильний травматичний досвід без фізичних ушкоджень.	Травмований, покалічений, зламаний Слова «травмований», «покалічений», «зламаний» зводять людину до її поранення чи пережитого досвіду, ніби травма стає головною характеристикою або повністю визначає її життя. Слово «покалічений» має принизливу та стигматизувальну конотацію, акцентує на «дефектності» чи «неповноцінності» людини.Слово «зламаний» часто звучить так, ніби людина є безпорадною, втратила себе або не здатна до подальшого життя й відновлення.
Реабілітація Комплекс медичних, психологічних і соціальних заходів, спрямованих на відновлення фізичних і психічних функцій, працездатності та якості життя після поранення, травми чи захворювання. Реабілітація може бути медичною, фізичною, психологічною, соціальною, професійною.	Ми не називаємо повернення, адаптацію та відновлення після участі у бойових діях реабілітацією.Також реабілітацією не є електрофорез, «лікувальні» грязі, «цілюща» мінеральна вода та інші недоказові методи, які часто називають реабілітаційними.
Легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) У сучасній медичній практиці відбувається перехід до більш точних і специфічних термінів. Те, що помилково називають контузією, тобто травмою голови внаслідок вибухової хвилі, — це легка черепно-мозкова травма (лЧМТ).Деколи легку черепно-мозкову травму також помилково називають акубаротравмою або цефалгічним синдромом. Однак акубаротравма — травма органів слуху під дією тиску та лише один із видів лЧМТ. Вона може виникати внаслідок легкої ЧМТ, але не завжди.	Контузія, контужений Термін «контузія» вважається застарілим і не завжди точно описує конкретний тип травми. У побуті слово «контужений» часто використовується у зневажливому значенні як ярлик або жарт. Через це термін може підсилювати стигму щодо когнітивних, психологічних чи невидимих наслідків поранення.
Порушення або часткова / повна втрата зору / слуху / мовлення / чуттєвого апарату  Стани, за яких людина частково або повністю втрачає здатність бачити, чути, говорити чи сприймати сенсорну інформацію, що може впливати на повсякденне життя, комунікацію, навчання, працю та взаємодію з середовищем.Ми вважаємо, що передусім — людина, а стан здоров’я не визначає її. Ми не характеризуємо людину за її порушеннями і вважаємо, що вони не роблять її менш цінною.	Вади / дефекти зору / слуху, сліпі, глухі, німі, дефективні Слово «вада» має негативне забарвлення, асоціюється з недоліком чи дефектом, тоді як «порушення» вказує на зміну функціонування органу або системи, без осуду чи негативної конотації. Подекуди фрази «глухий», «німий», «сліпий» використовуються також зі зневажливим або жалісним ставленням. Ми не акцентуємося на фізичних чи сенсорних особливостях та не вважаємо, що вони визначають людину першочергово.
Крісло колісне / колісне крісло  Термін «крісло колісне» підкреслює його основне призначення — це саме крісло для сидіння, яке оснащене колесами для пересування. Означення фокусується на зручності й комфорті людини, а не на інструменті для транспортування, що допомагає уникати сприйняття людини як пасажира чи об’єкта, якого перевозять.	Візок, інвалідний візок, інвалідне крісло Термін «візок» лексично правильний для української мови, однак ми не користуємося ним через повагу до позиції людей, які пересуваються на кріслі колісному. Форму «інвалідне крісло» не вживаємо, оскільки вона, як і «інвалід», зводить людину до однієї ознаки — інвалідності.
Людина з ампутованою кінцівкою / кінцівками Людина, яка втратила одну або кілька кінцівок чи їхню частину унаслідок травми, захворювання. Цей термін є найточнішим, оскільки фокусується на медичному чи фізичному аспекті ситуації без додавання негативних чи зневажливих конотацій.  Людина, яка послуговується протезом / використовує протез / ходить на протезіЛюдина може використовувати протез (верхньої кінцівки) або ходити на протезі (нижньої кінцівки).	Людина з ампутацією, ампутант, каліка, безногий, безрукий, людина без кінцівки, людина зі штучною рукою / ногою / кінцівками Формулювання «людина з ампутацією» є поширеним у вжитку, проте не зовсім коректне, оскільки слово «ампутація» означає процес, медичне втручання, фізичне відсічення кінцівки. Формулювання «ампутант», «каліка», «безногий», «безрукий» мають негативні конотації, асоціюються з обмеженнями та підкреслюють слабкість або неповноцінність, що не відображає реальної ситуації людини і її здатності жити повноцінним життям з інвалідністю.Також важливо бути обережними зі словом «штучна» щодо руки чи ноги, бо воно може звучати так, ніби частина тіла є «несправжньою» або «неприродною». Для деяких людей це може бути технічним описом та додатковим акцентом на втраті.
Важливо: у побуті деякі люди самі можуть казати про себе «штучна нога» чи жартувати про протези або про будь-який інший стан — і це нормально, це їхній власний спосіб говорити про свій досвід і їхнє право називати себе та своє тіло. Але в комунікації від третьої сторони: публічній, медійній, дослідницькій, дружній чи чутливій,варто обирати формулювання через термін «протез» або ставлячи в центр людину, а не втрату. Це стосується й інших термінів.
Сексуальне здоров’я Компонент загального здоров’я та добробуту людини, що охоплює фізичні, емоційні, психічні й соціальні аспекти сексуальності та стосунків.
Сексуальність Згідно з визначенням ВООЗ, сексуальність — центральний аспект людського життя, що охоплює стать, гендерні ідентичності та ролі, сексуальну орієнтацію, еротизм, задоволення, близькість та репродуктивність. Переживається і виражається в думках, фантазіях, бажаннях, переконаннях, взаєминах, цінностях, поведінці, практиках, ролях і стосунках.
Тілесність Спосіб переживання та усвідомлення людиною власного тіла як частини ідентичності, досвіду та взаємодії зі світом.
Інтимні стосунки  Взаємини, які передбачають фізичну або емоційну близькість. Інтимні стосунки можуть бути не лише сексуальними, а й іншими формами близькості та не лише із романтичними партнерами, а також із членами родини, друзями чи знайомими.
Сексуальне відновлення Індивідуальний процес переосмислення та адаптації сексуальності людини після змін у тілі, здоров’ї або життєвому досвіді. Змінюватися можуть сексуальні практики, переживання близькості, уявлення про привабливість, сексуальне бажання та взаємодію з партнером/кою або власним тілом.
Сексуальна реабілітація Комплекс міждисциплінарних медичних, психологічних, реабілітаційних та освітніх заходів, спрямованих на відновлення або адаптацію сексуального здоров’я, інтимності та сексуального функціонування людини після травми, поранення, захворювання або лікування. Може складатися з медичної допомоги, психотерапевтичної підтримки, роботи з тілесною чутливістю, партнерської взаємодії та сексуальної просвіти.
Психічне здоров’я Компонент загального здоров’я людини, що охоплює її емоційний, психологічний стан та впливає на те, як людина сприймає себе і світ, переживає емоції, ухвалює рішення, взаємодіє з іншими людьми та долає життєві виклики.В українській мові краще використовувати термін «психічне здоров’я», оскільки він є загальновживаним і зрозумілим у медичній, психологічній та соціальній сферах. Він відповідає міжнародній класифікації захворювань.	Ментальне здоров’я «Ментальне здоров’я» є калькою з англійського «mental health». Термін є коректним, однак може створювати плутанину та бути незрозумілим для частини аудиторії.
Фахівець/чиня з психічного здоров’я Узагальнювальний, нейтральний термін для людей, які професійно працюють із психічним здоров’ям, емоційним станом, переживаннями, психологічною підтримкою. Сюди входять психологи/ні, психотерапевти/ки, психіатри/ні. Його можна використовувати, щоб не назвати помилково конкретну професію або сказати загалом про людину, яка працює у сфері.	Лікар душі Не варто називати так фахівців/чинь із психічного здоров’я. Це метафоричне й дещо карикатурне означення, яке зводить професійну роботу з психічним здоров’ям до абстрактного «лікування душі». Воно не передає змісту роботи фахівців/чинь, може романтизувати або містифікувати її та підтримувати стереотипне уявлення про психологічну допомогу. Краще називати конкретну професію або використовувати нейтральне «фахівець/чиня з психічного здоров’я».
Кризові стани Періоди сильного психологічного, емоційного або життєвого перевантаження, коли людині важко справлятися звичними способами. Людина в кризовому стані може відчувати сильну тривогу, розгубленість чи безсилля, мати труднощі зі сном, концентрацією, переживати емоційні «гойдалки», відчувати відсутність внутрішнього ресурсу і опор. Поняття «кризовий стан» не стигматизує, не знецінює переживання людини та показує, що криза — це стан, який може змінюватися, а не постійна характеристика. Такі симптоми — необов’язково психічний розлад чи діагноз. Часто це реакція на складні події або зміни. Гостра стресова реакція / гостра реакція на стрес За МКХ, гостра стресова реакція — це емоційна, когнітивна, фізіологічна або поведінкова реакція, що виникає у відповідь на подію чи ситуацію надзвичайно загрозливого або жахливого характеру (наприклад, бойові дії, серйозну аварію, насильство, стихійне лихо). Реакція зазвичай розвивається протягом кількох годин або днів після події та поступово минає з відновленням відчуття безпеки.	Істерика, нервовий зрив, неадекватна поведінка, ПТСР, депресія Слово «істерика» історично пов’язане з уявленням про «надмірну», «неконтрольовану» емоційність. Ним часто не описують стан, а знецінюють реакцію людини. Через це слово може звучати як звинувачення або висміювання, а не спроба зрозуміти, що саме переживає людина.«Нервовий зрив» — розмите побутове формулювання. Воно не пояснює, що саме відбувається з людиною, та часто звучить драматизовано. А «неадекватна поведінка» — це оцінювання людини через призму «нормальності». Таке формулювання може звучати дегуманізувально й не пояснює причин поведінки. Також важливо не називати стани, які переживає людина, медичними діагнозами, як-от ПТСР чи депресія. Не всі люди мають офіційно встановлений діагноз, тож ми не можемо робити такі припущення.
Флешбек Повторне переживання травматичної події або різновид повторюваного (інтрузивного, такого, що втручається мимовільно) спогаду, за якого людина відчуває себе прямо в середині травматичних подій. Може бути спричинений подіями чи обставинами, що нагадують ситуацію з минулого.
Депресія Людина з депресією, людина, яка переживає депресивний епізод (якщо підтверджений діагноз) Захворювання, що характеризується постійним пригніченим станом та втратою цікавості до будь-якої діяльності, що зазвичай приносить задоволення, а також нездатністю виконувати повсякденні справи протягом як мінімум двох тижнів. Водночас діагностувати  може лише спеціаліст/ка, зокрема сімейний лікар/ка, психотерапевт/ка або психіатр/иня.	Поганий настрій, депресняк, хандра, слабкість, лінь, вигорання, розкиснув/ла, не може взяти себе в руки Такі вислови можуть знецінювати досвід людини та спрощувати розуміння депресії. Вони часто описують депресію як тимчасовий настрій, рису характеру, недостатню мотивацію чи небажання діяти, хоча депресія є станом психічного здоров’я, який може суттєво впливати на емоційний стан, мислення, поведінку та повсякденне функціонування людини.Крім того, деякі з цих понять мають інше значення. Наприклад, поганий настрій, хандра чи вигорання не є тотожними депресії, хоча окремі прояви можуть бути схожими. Використання таких висловів щодо людини з депресією може посилювати стигму, почуття провини та ускладнювати звернення по допомогу.
Травмувальний досвід / травмувальна подія,  людина, що пережила/ває травмувальний досвід / подію Американська психологічна асоціація (APA) визначає травму як будь-який тривожний досвід, який призводить до значного страху, безпорадності, дисоціації, сплутаності свідомості або інших деструктивних почуттів, достатньо інтенсивних, щоб мати тривалий негативний вплив на ставлення, поведінку та інші аспекти функціонування людини.Важливо також розрізняти стрес та психічну травму: не кожен стрес є травмою, але травматичні події зазвичай супроводжуються сильним стресом. Стрес — природна фізіологічна та психологічна реакція на виклики, зміни або загрози. Травматичний досвід — переживання події чи обставин, які людина сприймає як надзвичайно загрозливі або такі, що перевищують її можливості впоратися з ними.	Травмований/а, психологічно зламаний/а чи нестабільний/а, людина зі зруйнованою психікою, пошкоджена війною людина, небезпечна  Пережитий травматичний досвід може вплива ти на самопочуття, поведінку та добробут людини, однак не визначає її повністю та не свідчить автоматично про наявність психічного розладу чи загрози для оточення. Такі формулювання містять оцінні судження, стигматизують психічний стан людини та безпідставно пов’язують пережитий травматичний досвід із небезпечністю чи непередбачуваною поведінкою.
Залежність, людина із залежністю Стан, за якого людині стає складно контролювати вживання психоактивної речовини або певну поведінку — вони починають займати дедалі важливіше місце в житті. Цей процес важко контролювати навіть коли це має негативні наслідки та суттєво впливає на самопочуття або повсякдення людини.  Психоактивні речовини Речовини, які, потрапляючи в організм, впливають на психічні процеси, наприклад, сприйняття, свідомість, мислення, пізнання, настрій, емоції. До них належать, зокрема алкоголь, нікотин, кофеїн, канабіс, опіоїди, стимулятори, седативні та снодійні препарати, деякі лікарські засоби, що мають вплив на центральну нервову систему. Узалежнена (адиктивна) поведінка Сильне прагнення знову і знову контактувати з певним об’єктом або повторювати певну дію, яке людині стає складно контролювати чи припинити, навіть попри негативні наслідки.	Залежний, наркоман, наркозалежний, алкоголік, алкозалежний Ці слова мають сильне стигматизувальне забарвлення та ніби роблять залежність «сутністю» людини. У суспільстві слова «наркоман», «алкоголік» часто асоціюються не просто зі станом здоров’я, а з моральним осудом, «слабкістю», небезпечністю, «поганою людиною».«Наркозалежний» і «алкозалежний» хоч і звучать більш «медично», вони все одно будуються так, ніби залежність — головна характеристика людини.
Суїцид, самогубство, спроба самогубства людина з суїцидальними думками/намірами «Суїцид» та «самогубство» — це наукові та юридично визначені терміни, які точно описують явище. Їх використовуютьс у психології, медицині та інших наукових галузях. Ми вживаємо нейтральні терміни, аби знижувати стигматизацію теми суїциду, що важливо для підтримки людей, які мають суїцидальні думки, і для відкритого діалогу про психічне здоров’я.	Вкоротити собі віку, накласти на себе руки, суїцидник Ми поважаємо право людини розпоряджатися власним життям, і використовуємо безоцінкові терміни, не засуджуємо та не драматизуємо під час опису явища самогубства.

Підтримка та державна політика

Говоримо	Не говоримо
Людина Носій/ка прав, свобод, обов’язків, потреб, досвідів та ідентичності. У людиноцентричному підході людина розглядається насамперед як особистість, а не через її статус, стан, професію чи життєві обставини.  Громадянин/ка країни Людина, яка є частиною держави в межах громадянства та має визначені законом права, обов’язки й гарантії.
Бенефіціар/ка Людина або інший суб’єкт, що здобуває благо від певної діяльності.
Потреба  Необхідність у тому, що забезпечує комфортне і безпечне життя та високий рівень добробуту.
Якість життя Комплексна характеристика життя людини, яка охоплює фізичний, матеріальний, соціальний та інші виміри добробуту.
Статус / соціальний статус Соціальний термін, юридичне визначення носія певного досвіду. Визначає соціальні права й гарантії, обов’язки та доступ до підтримки. Є відносно постійним, тривалим у часі, має пожиттєвий вплив на людину, чіткі критерії та зазвичай не змінюється без офіційного рішення або нових обставин. Людина водночас може мати багато різних статусів.  Соціальна роль Поведінка, що асоціюється з певним соціальним статусом. Вонв ґрунтується на соціально визначених очікуваннях від людини відповідно до займаної позиції в соціумі. У кожного статусу є своя соціальна роль.
Стан Динамічне, змінне становище людини, яке може тривати певний час, припинятися або повторюватися. Залежить від досвіду людини та впливає на її потреби, однак є тимчасовим або потенційно змінним. Може супроводжувати статус, але не визначає його, та потребує ситуативної реакції з боку системи підтримки.
Складні життєві обставини  Обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, звичками і способом життя, внаслідок яких людина частково або повністю не може самостійно піклуватися про особисте / сімейне життя та брати участь у суспільній діяльності.
Періоди посиленої уваги Періоди ключових змін на життєвому шляху, коли виклики можуть бути особливо складними, наприклад, для ветеранів і ветеранок — перші три роки після повернення зі служби, період відновлення. У цей час ветерани і ветеранки найбільше комунікують з державою, а навантаження на систему підтримки є найвищим. Ми виокремили цей термін під час роботи над концепціями державної ветеранської політики.
Соціальна група У Законі України «Про соціальні послуги» соціальна група — група людей, об’єднаних спільною ознакою, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують однотипних соціальних послуг. У цьому Глосарії ми використовуємо ширше розуміння поняття. На нашу думку, люди можуть об’єднуватися у соціальні групи не лише через складні життєві обставини, а й через спільний досвід, статус, роль у суспільстві, ідентичність, інтереси чи інші характеристики.
Люди у складних життєвих обставинах, люди, які потребують додаткової підтримки / мають підвищену потребу в підтримці через складні соціальні умови та життєві обставини У Законі України «Про соціальні послуги» є визначення «вразливі групи населення» — люди / сім’ї, які мають найвищий ризик потрапити у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та / або внутрішніх чинників.Цей термін є нормативно-правовим і може використовуватися під час посилання на законодавство, державні програми чи офіційні документи. Водночас у повсякденній комунікації варто уникати акценту на «вразливості» як характеристиці людини чи групи. Таке формулювання може зводити людину до її труднощів або створювати враження постійної неспроможності. Натомість можна обирати визначення «люди у складних життєвих обставинах / які потребують додаткової підтримки / стикаються з бар’єрами», або конкретизувати обставини, про які йдеться.
Людський капітал Сукупність знань, навичок, досвіду, здоров’я та мотивації, які мають громадяни/ки країни і які можуть бути корисними для її економічного зростання та соціального розвитку.	Людський / трудовий / кадровий ресурс Терміни «людський / трудовий / кадровий ресурс» походять з управлінської та економічної традиції, де людина розглядається насамперед як один із ресурсів поряд із фінансами, матеріалами чи обладнанням. Через це він сприймається таким, що знеособлює людей та зводить їхню цінність до виконуваної функції. У людиноцентричній комунікації перевагу варто надавати термінам «люди», «працівники й працівниці», «фахівці й фахівчині», «людський капітал» — залежно від контексту.
Соціальний захист Система державних гарантій і механізмів підтримки, спрямованих на забезпечення базових потреб і добробуту громадян/ок, зокрема через виплати, пільги, послуги та правові інструменти.
Соціальна політика  Система принципів, рішень та інструментів держави, спрямованих на підтримку добробуту населення.
Ветеранська політика Задекларований та описаний підхід держави до підтримки ветеранів, ветеранок і їхніх сімей, який розкриває мету такої підтримки, її цільову аудиторію, засоби та механізми забезпечення, а також інструменти вимірювання ефективності.
Сфера ветеранських справ Ми використовуємо термін «сфера ветеранських справ», оскільки він узгоджується з термінологією державної ветеранської політики України та міжнародною практикою, зокрема підходом Veterans Affairs, що використовується у США та низці інших країн. Саме через розвиток ветеранської політики за зразком таких моделей поняття «ветеранські справи» поступово закріпилося в українському законодавстві, назвах державних інституцій та професійному середовищі. Сьогодні цей термін є усталеним для позначення сукупності політик, послуг, програм та рішень, пов’язаних із підтримкою ветеранів, ветеранок і їхніх близьких.	Ветеранська сфера Формулювання є поширеним і загалом коректним, однак доволі узагальненим. Воно може позначати як систему політик і послуг, так і ветеранську спільноту, організації чи ширше середовище, пов’язане з ветеранами та ветеранками. У цьому Глосарії ми надаємо перевагу терміну «сфера ветеранських справ», оскільки він є більш усталеним у державній політиці та точніше визначає предмет діяльності.
Члени сім’ї ветерана/ки Якщо йдеться саме про юридичні, законодавчі або нормативно визначені групи, ми використовуємо поняття «члени сім’ї ветерана/ки». Згідно із Сімейним кодексом, сім’я — це люди, об’єднані спільним досвідом і відповідальністю одне перед одним, які перебувають у близьких, приватних стосунках, що можуть ґрунтуватися на кровному спорідненні, свідомому виборі, спільному побуті, фінансових та емоційних взаєминах.
Стейкголдери Усі зацікавлені сторони, які беруть участь у розробленні, впровадженні, фінансуванні, оцінюванні та підтримці заходів, спрямованих на забезпечення прав, інтересів і потреб цільової аудиторії державної політики. До них належать відповідальне Міністерство, інші органи державної влади, громадський сектор, громади, міжнародні донори та організації, бізнес.
Середовище реалізації державної політики  Правова, організаційна та інфраструктурна площина застосування положень та норм політики, у якій перебувають ветерани та їхні рідні після участі в бойових діях: військова служба, резерв / запас або цивільне життя. Середовище визначає можливості та обмеження державної підтримки, а також інституції, відповідальні за її реалізацію.У межах ветеранської політики ми виокремлюємо три середовища: цивільне життя, резерв та кадрову військову службу.
Людиноцентричність Підхід, за якого державна політика, рішення, ініціативи та програми спрямовані на потреби, захист прав та турботу про добробут людини.
Доступність Рівний доступ до підтримки, послуг, інфраструктури, можливостей незалежно від статусу, фізичних чи соціальних особливостей.
Кроссекторальність Підхід, який передбачає що певна соціальна група, наприклад, ветерани, ветеранки та члени їхніх сімей мають бути представлені в усіх сферах, мати доступ до всіх програм та послуг, які впроваджують держава, недержавні структури, бізнес.
Превентивність Підхід, коли основою під час розроблення інструментів підтримки є зосередження уваги на ранньому виявленні ризиків для добробуту людей, а також на запобіганні негативним тенденціям у їхньому житті.
Превенція Інструменти державної політики, мета яких — запобігати виникненню або поглибленню ризиків і складних життєвих обставин.
Інтервенція Рівень державної політики, спрямований на безпосередню підтримку людини через послуги, програми чи інші інструменти для подолання складних обставин і відновлення добробуту.
Підтримка  Дії, спрямовані на сприяння добробуту, покращення якості життя конкретних людей або соціальних груп. Консультація, послуга, супровід Ми поважаємо суб’єктність воїнів/ок та їхніх близьких. Тому коли йдеться про послуги, то ми консультуємо, перебуваємо поруч, але не допомагаємо, а підтримуємо та підказуємо. А людина сама проходить свій шлях.Ці слова підкреслюють, що ця взаємодія базується на рівних умовах, зберігає гідність людини. Вони вказують на повагу і партнерство.	Допомога, відплата, благо, добро Слова «допомога», «відплата», «благо» можуть створювати враження, що ті, хто підтримує, стоять вище, мають більше сили чи контролю, а воїни/ки та їхні близькі перебувають у пасивній ролі.У Ветеран Хабі ми надаємо інструменти, які можуть бути корисними ветеранам/кам протягом їхнього шляху. Чи скористатися цими інструментами та в якому обсязі, вирішує кожний/а ветеран, ветеранка або його рідні самостійно.
Послуга Конкретна дія або комплекс дій, які держава через органи влади, установи чи уповноважені організації надає громадянам для задоволення їхніх потреб або розв’язання життєвих ситуацій.
Гарантії Установлені законом мінімальні стандарти матеріального забезпечення громадян. До них належить оплата праці, пенсії, соціальна допомога, пільги та інші виплати, що регулюються законами та нормативно-правовими актами.
Пільги Спеціальні права, гарантії, переваги або знижки, які надає держава громадянам та громадянкам для покращення матеріального становища, добробуту, умов і якості життя та підтримки.
Субсидія Фінансова підтримка від держави, яка надається для покриття частини витрат на житлово-комунальні послуги, медичне обслуговування, освітні та інші соціальні потреби.
Компенсація Відшкодування або фінансова допомога людям, які зазнали шкоди чи втрат через певні обставини. Це може бути компенсація за втрату здоров’я, майна, робочих місць або інших ресурсів, що виникли внаслідок державних чи соціальних змін або обставин, як-от війни чи катастрофи.
Виплати Загальний термін для будь-якої матеріальної підтримки, фінансової допомоги або компенсації, яку надає держава громадянам. Поточна державна підтримка ветеранів і ветеранок, зокрема, охоплює такі виплати: допомогу в разі встановлення інвалідності, допомогу після звільнення зі служби, пенсії та надбавки, щорічні виплати до Дня Незалежності.
Людина із досвідом ув’язнення / засудження Людина, яка в певний період свого життя перебувала в місці обмеження / позбавлення волі. Ув’язнення / обмеження волі Форма обмеження волі, коли людина перебуває в установі попереднього ув’язнення, наприклад, СІЗО. Часто ув’язненням називають будь-яке обмеження волі людини, однак важливо розрізняти терміни. Засудження / позбавлення волі Рішення суду про визнання людини винною, форма позбавлення волі,  коли людина перебуває у виправній колонії.Розуміння різниці між цими термінами допомагає добирати формулювання, які якнайточніше описують досвід, але не зводять саму людину лише до нього чи юридичного статусу.	В’язень, засуджений, покараний Такі слова часто фіксують людину в її минулому або статусі, звучать стигматизувально та акцентують на одній життєвій обставині, а не на людині. Нинішні / колишні ув’язнені / засуджені / в’язні Ми не вживаємо слів, які зменшують людину до її статусу або ставлять акцент на злочині чи покаранні як ідентичності.  Люди, які наразі відбувають покарання, і будь-які інші характеристики людини зі словом «покарання»  Слово «покарання» автоматично створює негативну конотацію і стигму. Воно зменшує сприйняття людини як суб’єкта і наголошує на її «провині».
Місце / установа обмеження / позбавлення волі Установа чи інше місце, де людина перебуває за рішенням суду або іншою законною підставою в умовах обмеження свободи пересування чи ізоляції від суспільства. До таких місць належать, зокрема, слідчі ізолятори, виправні колонії, арештні доми, виправні центри та інші установи виконання покарань.Часто місця обмеження / позбавлення волі називають «місцями несвободи». «Місце несвободи» — широке правозахисне поняття, яке охоплює різні установи, де люди перебувають не за власною волею або мають обмежену свободу пересування, зокрема пенітенціарні установи: слідчі ізолятори, виправні колонії, виправні центри, установи соціального захисту населення для людей з інвалідністю та старшого віку, психіатричні заклади. Якщо йдеться саме про систему виконання покарань або перебування людини під вартою, доцільніше використовувати точніші формулювання і конкретні місця, наприклад, «слідчий ізолятор», «виправний центр».	В’язниця / тюрма Люди часто узагальнюють: «в’язниця» = будь-яке місце обмеження / позбавлення волі. Сюди можуть відносити і колонію, і СІЗО, і інше місце позбавлення / обмеженні волі. Однак це не зовсім точно. В українському законодавстві немає терміну «в’язниця», а Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК) вживає нормативний термін «установи виконання покарань».

---

Коментарі давали — Івона Костина, Катерина Тімакіна, Галина Альомова, Катерина Скороход
Редакторки — Елеонора Чорноморченко, Дарина Чупат