Питати згоди на секс так само нормально, як питати про стан здоров’я партнера. Руйнуємо стереотипи про секс.

Здоровий секс можна описати трьома поняттями — комфорт, задоволення і безпека. Всі дії мають бути приємними та добровільними, погоджуватись до або в процесі контакту. У нашому суспільстві, на жаль, досі присутні безліч стереотипів, які пропагують пристрасть як емоційний та імпульсивний процес. Тому часто підготовка до сексу сприймається, як щось механічне, що позбавляє природності відчуттів. Але саме розуміння своїх кордонів і бажань, відверте обговорення понять, що стосуються сексу (тут говоримо також про сексуальну освіту) дозволяють почувати себе у безпеці з партнером.

Найпоширеніший стереотип — займатись сексом у презервативі означає не довіряти партнеру/ці. Насправді ж, навіть якщо ваш партнер протягом останніх років дійсно не має інших сексуальних партнерів/ок, крім вас, це, на жаль, не дає йому стовідсоткової гарантії здоров’я, деякі захворювання можуть протікати безсимптомно. Ще одне упередження — це сором, який відчуває людина, що купує презервативи, наче робить щось заборонене чи непристойне. Але секс — частина нашого життя і наших потреб, займатись ним безпечно означає турбуватись про себе і партнера/ку, саме контрацептиви створені для того, щоб уникнути неприємних наслідків. І, найпопулярніший аргумент тих, хто відмовляється від захищеного сексу чи діагностичних оглядів звучить: «Я — здоровий/а, в мене все добре». Більшість людей роблять такі висновки лише через те, що не мають видимих, очевидних проблем зі здоров’ям. Проте жодного разу за все життя не робили тест на ВІЛ, гепатити та інші вірусні інфекції, що передаються статевим шляхом.

Важливо, щоб з початком сексуального життя у кожної людини був обов’язок перед собою і всіма майбутніми партнер(к)ами, проходити огляд у спеціалістів і займатись безпечним сексом (використовуючи засоби контрацепції).

Необхідний перелік тестів та аналізів, які бажано здавати, доступний у кожного спеціаліста та в інтернеті. Щоб почуватись в безпеці при статевому контакті, необхідно попросити партнера/ку пройти обстеження або надати довідку з результатами базових тестів. А саме:

• ПЛР (виділень — для жінок, сечі — для чоловіків) на хламідіоз, гонорею, мікоплазму генітальну і трихомонаду;
• Аналіз крові на гепатити В та С;
• ІФА на ВІЛ-інфекцію;
• Аналіз крові на сифіліс;
• Аналіз на вірус папіломи людини.

Така практика є свідомим вибором і турботою про своє здоров’я. Але саме на цьому етапі найчастіше відчувається сором — як запитати чи попросити про довідку або аналізи, адже це, наче звинувачення або підозра у чомусь, недовіра і таке інше. Якщо ми говоримо про здоровий секс, то він однозначно не може грунтуватись на ризику захворіти небезпечною для життя хворобою, про яку ваш/а партнер/ка може навіть не знати, якщо не проходить огляд.

Варто також розділяти варіанти безпечного сексу на одну ніч, якщо партнер малознайомий, і секс з постійним/ою партнером/кою. Наприклад, у ситуації новим/ою партнером/кою, з яким/якою ви щойно познайомились, може не бути можливості отримати довідку, але завжди має бути можливість використати контрацептиви. Проте важливо, аби обом партнерам це було комфортно. Зазвичай, якщо людина стежить за своїм здоров’ям, здає необхідні аналізи і проходить огляд, то така довідка завжди доступна. Якщо ж новий/а партнер/ка відмовляється використовувати контрацептиви, то це ризик, навіть з довідкою. 

Щодо сталого партнера, то можна разом здати необхідні аналізи (які варто здавати мінімум раз на рік або перед кожним новим сексуальним партнером), пояснити своє бажання через погляди («Я не займаюсь сексом з людиною, якщо немає довідки від лікаря, що вона пройшла огляд і здала аналізи на ІПСШ. У мене є така довідка, а у тебе?») або надіслати інформацію про поширеність статевих інфекцій. Щоб було більш комфортно і звично говорити на цю тему, важливо робити це нейтрально і з турботою про партнера. Наприклад, «Я не хочу тебе образити, але хочу подбати про нас обох, це важливо, тому давай перевіримось, щоб почуватися безпечно».

Відвертість у спілкуванні та пряме озвучення своїх бажань завжди будуть гарантією здорового сексу, це так само очевидно, як «ні» означає «ні», а «не знаю» потребує додаткового обговорення.

Якщо партнер відмовляється від того, щоб відповідально підготуватись до сексу, то варто запитати причину або ж прийняти відмову як вибір людини. Часто така відмова є наслідком комплексів, страхів чи стереотипів, які виникають з браком сексуальної освіти. Це досить поширена проблема, яка потребує більшої поінформованості, розширення сприйняття, нормалізації понять сексу. Тобто, у випадку, коли один партнер свідомий щодо сексу, а інший керується суспільними стереотипами (наприклад, що секс — це соромно, говорити про секс незручно, запитувати згоди на секс не треба, щоб не показувати свою невпевненість) і не вміє чи соромиться обговорювати, то завданням свідомого партнера є обережно розпитати і надати інформацію, можна текстово через статті. Але все ж, сексуальна освіта — це обізнаність і розуміння процесів, які кожна людина здобуває самостійно. Бо переконувати когось, що займатись сексом нормально означає здійснювати тиск на вибір людини та її моральні цінності. Адже частиною сексуальної освіти є культура згоди, що передбачає прийняття як згоди, так і відмови. Важливо, щоб ваші світобачення збігались. Тоді секс буде безпечним і комфортним.