Коли 10 років тому, у 2014–2015 роках, в Україні лише формувалася сфера ветеранських справ, ветеранів уявляли переважно старшими людьми та весь наратив про них будувався довкола спадку Другої світової війни. Тоді люди перебували в капсулі стереотипів щодо ветеранів і ветеранок та не розуміли їхній шлях і потреби.

Вже у 2020 році 41% українців мали серед своїх знайомих ветеранів, однак ветерани та ветеранки часто зіштовхувалися з суспільними стереотипами щодо себе. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилась: тепер 70% мають серед близьких тих, хто має бойовий досвід, а рівень довіри до ветеранів та ветеранок зріс до 94%. 

Тепер ветерани та ветеранки — це наші родичі, друзі й колеги. Це захисники та захисниці України — незалежної держави. Вони борються за наш суверенітет і територіальну цілісність, захищаючи наші життя. І називаючи ветеранів і ветеранок саме так, ми робимо їх видимими, а ще визнаємо війну — війною.

Ветерани і ветеранки, які зазнали поранень та хвороб під час бойових дій, також зіткнулись з реаліями невидимості досвіду людей з інвалідністю та недоступності, нечуйності середовища, до якого вони повертались. Коли Ветеран Хаб починав роботу, то увійшов у вже сформований термінологічний масив, мова якого була застарілою і стигматизуючою: прикладом є законодавство, що досі пронизане некоректними термінами. Усі ці 10 років триває очищення від цієї термінології — як законодавчого поля, так і суспільного мовленнєвого апарату. І основоположний принцип цього процесу: «Спочатку має йти людина, а потім будь-яка її ознака». Це означає, що на першому плані завжди залишається особистість, а будь-який її досвід, зокрема бойовий, є лише однією з її ознак та характеристик. 

За ці 10 років змінювалася й сама війна та її контекст — не лише для учасників бойових дій, а й для цивільних людей. А також — трансформувався підхід до того, як говоримо про нові для нашого покоління досвіди. 

Ми вважаємо, що те, як ми говоримо, має значення. Не лише для людей, про яких ми говоримо, але й для нас самих, адже наративи, які ми вибудовуємо сьогодні, визначають нас та наше майбутнє. У цьому Глосарії ми описуємо рішення, слова та терміни, які Ветеран Хаб як організація прийняла для себе. Ми робимо його публічним, аби інші організації та фахівці також могли ним послуговуватися. Ця версія Глосарія актуальна на вересень 2024 року, однак ми переконані, що із часом з’являтимуться нові терміни, концепції, поняття та визначення, тож плануємо оновлювати його щонайменше раз на пів року.

Принципи нашої комунікації та побудови Глосарія

З 2018 року ми працюємо для ветеранів/ок та близьких воїнів, спілкуємося з ними особисто, телефоном і у соцмережах та отримуємо знання про їхній досвід, життя та потреби. Під час розробки Глосарія ми зрозуміли, що немає особливого специфічного корпусу лексики для опису досвіду воїнів та їхніх близьких. А спроби описати й перекласти цей досвід знову підтвердили, що ми спілкуємося першочергово із людьми. І тут більш важливі не так визначення чи терміни, як принципи. Ось деякі з них:

Також ми користуємося Довідником безбар’єрності — гайдом із коректного спілкування. Він пояснює, що таке бар’єри, стереотипи та інклюзія, якими є принципи безбар’єрної мови та які поняття коректно і некоректно вживати стосовно людей із різними досвідами. Однак довідник та наш досвід описують не всі статуси, категорії та соціальні групи. Якщо ми маємо вагання чи побоювання, як говорити про якийсь досвід чи ознаку людини, то питаємо про це в неї самої.

Для кого цей глосарій

Він буде корисним тим, хто пише про чужий досвід від третьої особи, розповідає історії та тим, хто поширює знання про досвід воїнів, ветеранів, ветеранок та їхніх сімей. Зокрема:

• авторам та копірайтерам;
• журналістам та редакторкам;
• комунікаційникам;
• громадським організаціям та державним інституціям;
• усім, хто хоче говорити про сферу ветеранських справ, досвід та потреби воїнів, ветеранів, ветеранок, членів їхніх сімей коректно — і цим розвивати її.

*Ми вважаємо, що військові та ветерани мають повне право називати процеси, пов’язані з ними так, як вважають за потрібне. А цей глосарій створено першочергово для використання організаціям та фахівцям/чиням, які надають підтримку ветеранам, ветеранкам та їхнім рідним або розповідають про ветеранський досвід у третій особі.

Словник слів

Коли ми говоримо про воїнів та їхніх близьких, шлях та процеси в їхньому житті

Під час опису цієї категорії слів ми послуговуємося принципом поваги та гідності до воїнів та їхніх близьких, а також їхньої суб’єктності. Ми провели дослідження їхніх шляхів і виокремили у них певні етапи, процеси та виклики, однак позначаємо їх лише узагальненням, а не керунком. 

Ми поважаємо унікальний шлях кожної людини та не даємо йому власних оцінок у термінології. Ми не визначаємо замість людини, яким для неї є її досвід. Також для нас важлива видимість воїнів та їхніх близьких. До прикладу, попри відсутність чіткого визначення у законодавстві статусу «ветеранів та ветеранок» ми обрали для себе власне визначення, яке визнає внесок людини у захист та оборону країни.

Говоримо	Не говоримо
Ветеран або ветеранка російсько-української війни / АТО / ООС Для нас слово «ветеран/ка» є найточнішим означенням людини, яка брала участь у бойових діях та завершила службу.  Коли Ветеран Хаб починав роботу, то в Україні переважно застосовували слово «ветеран» лише до старших поколінь ветеранів. Для нас було важливо змінити це та надати чіткого означення людям, які захищали країну, їхньому внеску та статусу. Зараз на державному рівні ветеранів/ок визначає закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який багато в чому реплікує ідентичний радянський закон. Однак визначення статусу в законодавчій площині суттєво відрізняється від суспільного. І допоки це не змінилось на законодавчому рівні ми як організація обираємо для себе таке визначення, яке пропонуємо також в Концепції політики щодо ветеранів та їхніх сімей:  Ветеран або ветеранка — це людина, яка брала безпосередню участь у бойових діях із захисту Батьківщини, а також на території інших держав, якщо це є частиною міжнародних зобов’язань України.	Колишній військовий, ексбоєць Хоч формально це вірне визначення, однак військова служба може залишатися частиною ідентичності людини та важливою і значущою частиною її життя. А такий термін може сприйматися знецінювальним, ніби внесок та досвід людини після завершення служби вже не має значення.   Фронтовик Замість слова «фронтовик/ця» ми обираємо «ветеран/ка», що охоплює більшу категорію людей із бойовим досвідом, незалежно від того, де саме вони його отримали — на фронті чи в тилу. Воно не обмежується фронтовими діями та робить його інклюзивнішим для всіх воїнів. Атовець / атошник Серед ветеранів та ветеранок є ті, хто брали участь в Антитерористичній операції (АТО) у 2014–2018 роках та Операції об’єднаних сил (ООС) у 2018–2022 роках. Велика частина цих людей у 2022 році знову долучилася до захисту країни. Ми не використовуємо визначення «атовець», оскільки вона показує не людину, а лише її участь в АТО. Ми ж розділяємо особистість та вважаємо, що будь-який її досвід не є визначальним. А термін «атошник» до того ж часто вживається у зневажливому контексті.
Військові, військовослужбовці/иці, захисники та захисниці, учасники бойових дій, воїни Усе це — люди, що проходять службу просто зараз. Ми вживаємо для них різні означення. Військові / військовослужбовці/иці — люди, які проходять військову службу в Збройних силах, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Службі безпеки України та інших військових формуваннях, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Захисники та захисниці — це теж військові; люди, що стали на захист країни під час війни. Серед них є й ветерани/ки — ті, хто долучились до оборони знову після початку повномасштабного вторгнення. Тобто одна людина водночас може мати кілька ідентичностей — бути військовим/ою та ветераном/кою. Учасники бойових дій — люди, що мають воєнний досвід у будь-якій ролі. Воїнами ми називаємо як військових, захисників/иць, так і ветеранів/ок.	Наші сонечки, зайчики, котики Такі визначення можуть сприйматися зневажливо та подекуди принизливо. Воїни — це люди, які боронять країну, ризикують своїм життям, виконують важливу і небезпечну роботу. Називати їх «сонечками», «зайчиками» та «котиками» є фамільярністю та знеціненням їхнього внеску. Наші герої, незламні оборонці, лицарі, борці Військові, як і будь-які інші люди, мають різні риси характеру, мотивації, вчиняють різні вчинки. Позначення їх героями, ідеалізація та романтизація може створювати нереалістичний образ, накладати тиск та зміщувати акцент з реального шляху, потреб та викликів. Бідні, нещасні Ми не драматизуємо, не знецінюємо, не тиснемо на жалість. Воїни та їхні близькі проходять унікальний шлях, сповнений різними подіями, почуттями, потребами, серед яких можуть бути й виклики. Однак ми не даємо оцінку та не вирішуємо за людину, як вона проживає події.
Повернення / адаптація до цивільного життя Ми використовуємо власне поняття «повернення» або «адаптація» замість «реінтеграції» чи «реабілітації». Воно означає процес повернення після завершення служби до цивільного життя та його відбудову.	Реінтеграція, реабілітація Реінтеграція або реабілітація — це повернення людей до попереднього життя, стану чи обставин. Однак у випадку ветеранів і ветеранок говорити про це недоречно. Військовий досвід змінює життя, як і будь-який інший — стає частиною ідентичності, і це не є чимось негативним. Тому ми говоримо про повернення до цивільного життя як про інтеграцію свого досвіду та його прийняття. Слово «реабілітація» вживаємо лише в медичному контексті та означаємо лікування і відновлення людей із пораненнями. Повернення до нормального життя Норма є фіктивним поняттям. У нас немає нормального стану, нормального життя і своє «нормальне» кожна людина визначає для себе особисто.
Шлях ветеранів та ветеранок У 2020–2023 роках ми провели та презентували дослідження «Шлях ветеранів та ветеранок» і зафіксували його етапи у вигляді мапи. Цей шлях починається із прийняття рішення про службу і приєднання до Сил безпеки та оборони. Основними етапами шляху ветеранів та ветеранок в Україні є:  – життя до початку служби – початок служби – бойовий досвід – кінець служби – початок цивільного життя – піклування про себе – віднайдення себе нового, – вкорінення – вихід на пенсію – старіння – помирання та смерть.
Сфера ветеранських справ Цей вираз чітко вказує на те, що йдеться про сукупність справ, діяльностей або питань, пов’язаних з ветеранами. «Сфера» тут означає певну галузь діяльності або компетенції, а «ветеранських справ» конкретизує, що ця галузь стосується ветеранів. Таке формулювання є точнішим і охоплює різноманітні аспекти — як-от, соціальні, юридичні, медичні, психологічні та інші.	Ветеранська сфера У цьому випадку прикметник «ветеранська» стосується «сфери» і може створити враження, що сама сфера належить ветеранам, що не зовсім правильно. Таке формулювання є більш узагальненим і менш конкретним.
Добробут Концепція, що складається з поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, що впливають на рівень задоволення людини від життя. Ми виокремлюємо такі шість компонентів добробуту: – здоров’я – стосунки та визнання – покликання – матеріальні потреби – житло та фізичне середовище – життєві навички та духовність.
Горизонт планування Наша здатність мріяти, планувати та втілювати задумане у визначені терміни і є горизонтом планування. З початком війни та служби горизонт планування у ветеранів та ветеранок починає звужуватись. Після повернення їхня здатність довгостроково планувати та відновлення горизонту планування є одним з показників добробуту.
Траєкторія шляху Ми виокремлюємо позитивну та негативну траєкторії шляху ветеранів та ветеранок. Під позитивною маємо на увазі шлях, коли ветеран/ка навіть попри виклики знаходить в собі сили, має підтримку, щоб інтегруватися після повернення та дбати про якість свого життя. Негативна траєкторія — коли ветеран/ка не інтегрується, проявляє девіантну поведінку, наприклад, узалежнену.
Кохані воїнів Партнери/ки, дівчата/хлопці, наречені, дружини та чоловіки — люди, які перебувають у романтичних або шлюбі з військовими та ветеранами/ками. Для нас це найчіткіше словосполучення, яке об’єднує усі ці досвіди, а також описує емоційний компонент стосунків, коли люди є коханими одне для одного. Більше про походження словосполучення розповідаємо у цій статті.
Шлях коханих воїнівУ 2023 році ми провели дослідження «Шлях коханої воїна» та створили мапу досвіду та потреб дружин/партнерок військовослужбовців та ветеранів російсько-української війни від моменту рішення приєднатися до служби. Ми виокремлюємо такі його етапи:початок стосунків;війна;перехід;цивільне життя після служби.
Очікувати кохану людину, очікування, чекання Партнери, партнерки, дружини, чоловіки, дівчата та хлопці, наречені воїнів чекають на їхнє повернення зі служби. Вони проходять власний шлях, сповнений різних викликів, емоцій та станів, одним із яких є очікування.	Нести цей хрест Така фраза може звучати як важкий тягар або неминуча жертва. Вона зосереджує увагу на стражданні, а не на підтримці або стійкості.
Горювання, проживання втрати «Горювання» та «проживання втрати» — психічні процеси, спрямовані на опрацювання досвіду втрати, адаптації до світу, що безповоротно змінився. Вони вказують на те, що людина перебуває в стані емоційної роботи, яка триває з часом. Це показує, що це не миттєва подія, а тривалий і складний процес.	Ця трагедія, сімейна трагедія, те, що з нею/ним трапилось Ці фрази знеособлюють досвід втрати, зводячи його до одного моменту. Натомість «горювання» враховує унікальні емоції та переживання, через які проходить людина, визнає складність процесу. Тоді як слово «трагедія» може підкреслювати лише негативний аспект.
Невизначена втрата Невизначена втрата — це особливий вид втрати, яка пов’язана з невизначеністю, оскільки неможливо офіційно підтвердити факт смерті та провести ритуал прощання. Отже, факт втрат не можна прояснити і почати процес горювання та прийняття. Її характерною ознакою є невизначеність та амбівалентність: людина весь час знаходиться між надією, що втрата не відбувалась, та горюванням.. Невизначеною втратою називають, наприклад, зникнення безвісти під час бойових дій. Такий стан супроводжується почуттям великого горя та невідомості.
Воєнний / бойовий досвід Усі події та обставини, які трапились з людиною під час служби та участі у бойових діях — щоденні обов’язки, ініціативи, рішення, участь у боєзіткненнях. Фраза «воєнний досвід» є нейтральною і точною, оскільки відображає реальність війни як серйозного і складного процесу, який може мати наслідки. А також підкреслює, що війна — це досвід людини, а не просто героїзм або подвиг.	Вічний подвиг, пройшов крізь жахи війни, воював Ми не даємо оцінки досвіду, який отримали ветерани та ветеранки або їхні рідні. Не романтизуємо, ідеалізуємо, прикрашаємо чи драматизуємо, а говоримо фактами без своїх емоційних нашарувань.
Сили безпеки та оборони / військо С́или безпеки й оборони — збірна назва для всіх військових формувань та органів, які захищають суверенітет України: зокрема, Збройні сили, Служба безпеки України, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Національна поліція. Важливо також розуміти різницю між «військом» та «армією». Військо містить у собі усі регулярні та нерегулярні збройні формування країни, а армія — це сукупність сухопутних, морських і повітряних збройних сил.	ЗСУ / армія / солдати Якщо ми говоримо про воїнів, які захищають країну, важливо вживати формулювання «Сили безпеки та оборони» замість «ЗСУ», тому що цей термін охоплює всі частини структури, відповідальні за захист держави. ЗСУ — це лише одна частина загального оборонного сектору країни. Слово «солдати», якими деколи означають усіх військових — це військове звання лише в ЗСУ. Більше про структуру ЗСУ читайте у статті.
Звільнення зі служби Якщо ми говоримо про завершення служби воїнів після час повномасштабної війни, то коректно називати це саме звільненням, оскільки демобілізації ще не було. Зокрема, за законом, у 2024 році воїни можуть звільнитися: – за віком (після 60 років) – за станом здоров’я – через сімейні обставини – після звільнення з полону – для догляду за рідними з інвалідністю.	Демобілізація Демобілізація — це термін, який використовується для опису процесу масового повернення військових після закінчення війни та воєнних дій в умови мирного часу. До завершення війни демобілізація можлива лише за умови наявності відповідного закону. Поки що в Україні демобілізація не проводиться, оскільки у законі немає відповідного пункту.
Консультація, підтримка, послуга, супровід Ми поважаємо суб’єктність воїнів та їхніх близьких. Тому, коли йдеться про послуги, то ми консультуємо, перебуваємо поруч, але не допомагаємо, а підтримуємо та підказуємо. А людина сама проходить свій шлях. Ці слова підкреслюють, що ця взаємодія базується на рівних умовах, зберігає гідність людини. Вони вказують на повагу і партнерство,	Допомога, відплата, благо, добро Допомога, відплата, благо — виключають ветеранів/ок та їхніх рідних як самостійних людей. Вони можуть створювати враження, що ті, хто підтримує їх, стоять вище, мають більше сили чи контролю, а воїни та їхні близькі перебувають у пасивній ролі. У Ветеран Хабі ми надаємо інструменти, які можуть бути корисними ветеранам протягом їхнього шляху. Скористатися цими інструментами та в якому обсязі — вирішує кожний/а ветеран, ветеранка або його рідні самостійно.

Коли говоримо про війну та ворога

Під час опису цієї категорії слів для нас важливо називати речі своїми іменами. Ми називаємо війну — війною, агресора — агресором, а злочини — злочинами. Визначення Росії як агресора і окупанта встановлює чіткі моральні межі та допомагає зрозуміти, хто саме має нести відповідальність за війну та її наслідки. Чітка риторика важлива і для міжнародної дипломатії. Тому ми уникаємо розпливчастих термінів та наголошуємо на підтверджених фактах.

Говоримо	Не говоримо
Російсько-українська війна Пряма та опосередкована збройна агресія російської федерації проти суверенітету і територіальної цілісності України, яка триває з 2014 року. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне воєнне вторгнення в Україну, тим самим розпочавши новий етап війни. Ми означуємо це та не використовуємо евфемізмів.	Напад, захоплення, події на Сході, оце все, ці події Ці обтічні фрази викривляють реальність та часто є маніпулятивними. Для нас важливо називати речі своїми іменами, не приховувати ворога — росію та росіян, чесно розповідати, що саме росія почала цю війну та збройну агресію.
Повномасштабна війна / повномасштабне вторгнення Війна охоплює значну частину території України і включає різні види військових операцій — від повітряних і наземних наступів до артилерійських та ракетних обстрілів. Це означає, що бойові дії є системними та охоплюють всі основні види збройних сил. Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року і триває досі. На цей день російсько-українська війна вже тривала майже вісім років.	Велика, гібридна війна Термін «велика війна» менш конкретний, оскільки не відображає специфіки бойових дій. Натомість «повномасштабна» вказує на всю глибину та інтенсивність залучених ресурсів і бойових дій. Гібридна війна — це прагнення однієї держави підпорядкувати собі іншу за допомогою політичних, економічних, інформаційних інструментів. В умовах гібридної війни бойові дії є другорядними, а на перший план виходять інформаційні операції та інші важелі впливу. Так означати можна лише російсько-української війни в період із 2014 до 2022 років, коли російська федерація не визнавала свою збройну агресію та участь регулярних військ у бойових діях.
Російські окупанти / російські окупаційні війська / окупанти Ми називаємо ворога на ім’я та уникаємо евфемізмів, наскільки б промовистими вони не були, щоб чітко зазначити сторону воєнної агресії — російську федерацію.	Ворог, орки, русня, песиголовці Використання таких термінів може бути емоційним і зрозумілим у контексті війни, але вони не несуть конструктивної цінності в офіційних документах чи публічних дискусіях. Важливо називати, що саме росія є окупантом і уникати міфічних образів.
Воєнні злочини Використання термінів «воєнні злочини» «геноцид» і «злочини проти людства» має різне правове значення, і важливо використовувати правильні терміни для точного опису подій. Воєнні злочини – це порушення Женевських конвенцій 1949 року та інші серйозні порушення законів і звичаїв війни, визначені у статті 8 Римського Статуту. Українське законодавство поки не має офіційного визначення, однак ми послуговуємося міжнародним. У правовому полі нині є підтверджені воєнні злочини росії, тому ми можемо вживати це словосполучення.	Геноцид, злочини проти людства Утримуємося від вживання юридичних означень, доки не маємо рішення міжнародного суду.
Тимчасово окуповані території Терміни, які використовуються для опису окупованих територій України, мають велике значення, оскільки вони визначають правовий, політичний та етичний контекст. Термін «тимчасово окуповані території» затверджений в Україні законодавчо та відображає факт, що ці території були незаконно захоплені росією в порушення міжнародного права.	Російські території, республіки, захоплена / втрачена земля Термінологія є інструментом інформаційної війни. Росія намагається маніпулювати термінами на кшталт «нові території» чи «республіки», щоб створити враження, що окупація є постійною та законною. Використання таких термінів, як «російські території» або «республіки», може сприяти легітимізації окупації та створенню хибного уявлення про право росії на ці землі.
Колаборант/ка Колаборант/ка — будь-яка людина, що усвідомлено співпрацює з окупантами, підтримує російську агресію чи поширює відповідну пропаганду. «Колаборантами» не вважаються люди, які, опинившись в окупації, продовжували виконувати свої обов’язки без завдання шкоди Україні.	Адміністрація захоплених територій, місцева влада

Коли говоримо про додаткові статуси та ідентичності воїнів та їхніх близьких

Один з основних наскрізних принципів роботи Ветеран Хабу — людиноорієнтованість. У своїх комунікаціях і продуктах ми говоримо із людиною та про людину. Для нас важлива індивідуальність, людяність та саме людина з її досвідом, почуттями, історією. Тож під час опису будь-якої ідентичності чи статусу ми першочергово говоримо про людину, а потім додаємо будь-яку іншу ознаку.

Один з основних наскрізних принципів роботи Ветеран Хабу — людиноорієнтованість. У своїх комунікаціях і продуктах ми говоримо із людиною та про людину. Для нас важлива індивідуальність, людяність та саме людина з її досвідом, почуттями, історією. Тож під час опису будь-якої ідентичності чи статусу ми першочергово говоримо про людину, а потім додаємо будь-яку іншу ознаку.

Говоримо	Не говоримо
Людина	Особа Слово «особа» є формалізованим, дистанційованим та подекуди абстрактним. Ми вживаємо його лише коли йдеться про цитування юридичного або офіційного контексту, де точність і формальність є важливими.
Людина, що отримала поранення, людина із пораненням У використанні термінів важливо бути чутливим до людської гідності та поваги. Коли ми говоримо про людей, які отримали поранення або травму, краще використовувати нейтральні та чутливі формулювання, такі як «людина, що отримала поранення» або «людина із пораненням». Це зберігає акцент на людській сутності та підкреслює, що поранення/травма є частиною їхнього досвіду, але не визначає їхню особистість.	Травмовані, трьохсоті, каліки, інваліди Терміни на кшталт «травмовані», «трьохсоті», «каліки», «інваліди» можуть звучати зневажливо та стигматизуюче, накладати клеймо на людину.
Військовополонений, звільнений/а з полону Термін «військовополонений», «звільнений з полону» є точнішим і конкретнішим, оскільки акцентує на теперішньому статусі людини. Вживаючи цей термін, ми вказуємо, що людина перебувала в полоні, але вже не є в ньому. Слово «звільнений/а» акцентує на позитивному аспекті — людина повернулася додому і звільнилась з полону.	Колишній військовополонений, експолонений, заручник Термін «колишній військовополонений» або «експолонений» підкреслює саме факт перебування в полоні, що може негативно асоціюватися з травмою або досвідом, який людина хоче залишити позаду. «Заручник» вживаємо лише щодо цивільних людей, які перебувають/ли у полоні.
Полеглі/загиблі воїни, на щиті Слово «полеглі» підкреслює, що воїни віддали своє життя в бою, під час захисту країни, боротьби за її свободу та незалежність. «Загиблі» — трохи нейтральніший термін, який використовують, коли говорять про смерть людини внаслідок бойових дій. В Україні використовують також кодування «На щиті», що походить від фразеологізму «Зі щитом або на щиті» та означає заклик перемогти, досягти мети або загинути зі славою.	Померлі, двохсоті Померлі — це термін, який зазвичай використовується для опису природної чи ненасильницької смерті, тому є некоректним для опису полеглих воїнів. «Двохсоті» — це термін військового жаргону, який вживається для позначення загиблих у бойових умовах. Його походження пов’язане з кодовою нумерацією вантажів, які транспортують тіла загиблих, зокрема «Вантаж 200». Така термінологія має радянське походження та технічний або навіть бездушний в контексті вшанування пам’яті.
Доглядальник/ця, піклувальник/ця Ми вважаємо, що ці слова передають більше тепла, уваги та підтримки, коли йдеться про людину, яка піклується про іншу. Важливим для розуміння потреб та викликів доглядальників для нас є дослідження Принципу «За лаштунками турботи: близькі ветеранів та доглядова праця».	Опікун/ка, наглядальник/ця Слово «опіка» дійсно стосується конкретного правового статусу, коли хтось формально відповідає за неповнолітню людину або старшого віку, людину з інвалідністю. Однак слова «опіка» чи «нагляд» мають відтінок патерналізму, коли одна сторона «над» іншою, що може викликати негативні асоціації в контексті рівних стосунків.
Постраждалі «Постраждалі» підкреслює той факт, що людина зазнала страждань, але не робить акценту на її безпорадності чи слабкості. До прикладу, замість «жертва домашнього насильства» коректніше написати «постраждалий/а від домашнього насильства».	Жертви Слово «жертва» таврує людину. Воно вживається лише коли йдеться про людину, яка загинула внаслідок нещасного випадку, злочину або іншої події.
ВПО, переселенці Внутрішньо переміщеними особами можна називати усіх, хто покинули домівки через війну та перемістились у межах країни – незалежно від наявності довідки ВПО.	Біженці Біженцями вважаються ті, хто перетинає міжнародний кордон. Внутрішньо переміщені особи перебувають під захистом свого уряду, а люди зі статусом біженця мають міжнародний захист, тобто гарантований міжнародним законодавством.

Коли ми говоримо про тему здоров’я

У описі цієї категорії термінів для нас важливо не ставити діагнозів. Для нас на першому місці — людина, а не її психічне чи фізичне здоров’я. Ми нормалізуємо всі процеси та валідизуємо почуття й стани — будь-які їхні прояви нормальні, проте ми можемо обирати, як їх проявляти.

Також ми не клеймуємо, не вважаємо психічні розлади захворюваннями, які не піддається терапії, та пам’ятаємо, що усі ми впродовж життя можемо мати певні складнощі, але це не означає, що вони з нами будуть до кінця життя і ми не зможемо їх подолати.

Говоримо	Не говоримо
Людина з інвалідністю Фраза «людина з інвалідністю» підкреслює людяність і суб’єктність людини, а не її інвалідність. Це частина концепції людиноцентричної мови, яка на перше місце ставить особистість, а не стан або характеристику.	Інвалід Термін «інвалід» зосереджує увагу на обмеженнях, тоді як «людина з інвалідністю» акцентує на тому, що це насамперед людина, а її інвалідність – це лише один з багатьох аспектів її життя.
Колісне крісло «Крісло колісне» підкреслює його основне призначення — це саме крісло для сидіння, яке оснащене колесами для пересування. Означення фокусується на зручності й комфорті людини, а не на інструменті для транспортування, що допомагає уникати сприйняття людини як пасажира чи об’єкта, якого перевозять.	Візок, інвалідний візок, інвалідне крісло Термін «візок» асоціюється з транспортним засобом для перевезення предметів, а не людей. Лексично він правильний для української мови, однак ми не користуємося ним через повагу до позиції людей, які пересуваються на колісному кріслі. Форму «інвалідне крісло» не вживаємо, оскільки вона, як і «інвалід», зводить людину до однієї ознаки — інвалідності.
Людина з ампутованими кінцівками, ампутація Використання термінів «людина з ампутованими кінцівками» чи «ампутація» (коли йдеться про процес – операцію) є точнішим, оскільки фокусується на медичному чи фізичному аспекті ситуації без додавання негативних чи зневажливих конотацій. Людина, яка послуговується /використовує протез Людина може використовувати протез (верхньої кінцівки) або ходити на протезі (нижньої кінцівки).	Ампутант, каліка, безногий, безрукий Ці слова можуть мати негативні конотації або асоціюватися з обмеженнями, які йдуть далі, ніж просто фізичні зміни. Вони можуть підкреслювати слабкість або неповноцінність, що не відображає реальної ситуації людини і її здатності жити повноцінним життям. Людина з штучною рукою/ногою/кінцівками Важливо називати речі своїми іменами.
Психічне здоров’я Термін «психічне здоров’я» краще використовувати в українському контексті, оскільки він є загальновживаним і зрозумілим у медичній, психологічній та соціальній сферах. Він відповідає міжнародній класифікації захворювань. За визначенням ВООЗ, психічне здоров’я – це стан добробуту, який дозволяє людям справлятися зі стресом, реалізувати свої здібності, добре навчатися та працювати, а також робити внесок у суспільство.	Ментальне здоров’я «Ментальне здоров’я» є калькою з англійського «mental health». Воно є коректним, однак може створювати плутанину та бути незрозумілим для частини аудиторії.
Психологічні складнощі	ПТСР, депресія ПТСР чи будь-які варіації назви розладу є діагнозами. Ми не можемо використовувати діагнози, бо не надаємо медичних послуг. Якщо клієнт повідомляє Ветеран Хаб про свій діагноз, ми все одне не розголошуємо медичну таємницю наших клієнтів.
Гострі стресові реакції Гострі стресові реакції — реакції людини, що можуть виявлятися на рівні функціонування, свідомості та психомоторної поведінки. До них належать плач, сміх, паніка, нервове тремтіння, агресія, істерика, панічна атака, рухове збудження, флешбеки чи ступор. Вони можуть наступити впродовж 0–72 годин від події чи тригера.	Нервовий зрив
Легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) У сучасній медичній практиці відбувається перехід до більш точних і специфічних термінів. Те, що помилково називають контузією, тобто травмою голови внаслідок вибухової хвилі — це легка черепно-мозкова травма (лЧМТ). Деколи легку черепно-мозкову травму також помилково називають акубаротравмою або цефалгічним синдромом. Однак акубаротравма — травма органів слуху під дією тиску та лише одним із видів лЧМТ. Вона може виникати внаслідок легкої лЧМТ, але не завжди.	Контузія, контужений Термін «контузія» вважається застарілим і не завжди точно описує конкретний тип травми. У побуті слово «контужений» часто використовується у зневажливому значенні, що може негативно впливати на людей, які дійсно зазнали черепно-мозкової травми.
Флешбек Повторне переживання травматичної події або різновид повторюваного (інтрузивного, такого що втручається мимовільно) спогаду, за якого людина відчуває себе прямо в середині травмуючих подій. Може бути спричинений подіями чи обставинами, що нагадують ситуацію з минулого.	Жахливі спогади Ми шукали відповідник в українській мові, проте не знайшли безоцінковий термін; тому використовуємо англійське означення спогадів, які повертають у минулий досвід.
Психічні розлади Ми визнаємо людську гідність і поважаємо людину незалежно від її психічного стану. Коли ми кажемо «людина з психічним розладами», то акцентуємо на тому, що людина залишається людиною, а розлад є лише однією з її особливостей. Значна частина психічних розладів не потребують медикаментозного втручання та/або шпиталізації. Для відновлення достатньо психотерапії й зміни звичного способу життя, а також підтримки близьких, разом з розвитком навичок піклування про себе.	Хворий, психічнохворий, псих, психічне захворювання, божевільний, людина, що страждає на психічний розлад Психічні розлади або порушення описують конкретні діагнози, що мають свої ознаки та симптоми, які можуть бути тимчасовими або хронічними. Вони не завжди означають, що людина «божевільна» чи «хвора». У багатьох випадках люди з психічними порушеннями можуть успішно лікуватися й жити нормальним життям. Також некоректно казати «людина, що страждає на психічний розлад». З деякими психічними порушеннями людина живе все життя і це не означає, що вона страждає.
Порушення зору / слуху / мовлення / чуттєвого апарату Ми вважаємо, що передусім людина, а стан її здоров’я не визначає її. Ми не характеризуємо людину за її порушеннями, і вважаємо, що вони не роблять людину менш цінною.	Вади зору / слуху / сліпі, глухі, німі Слово «вада» має негативне забарвлення, асоціюється з недоліком або дефектом, тоді як «порушення» вказує на зміну функціонування органу або системи, без осуду чи негативної конотації. Подекуди фрази «глухий», «німий», «сліпий» використовуються також зі зневажливим або жалісним ставленням. Ми ж не акцентуємо на фізичних чи сенсорних особливостях як на чомусь, що визначає людину першочергово.
Суїцид, самогубство, людина з суїцидальними думками «Суїцид» та «самогубство» — це наукові й юридично визначені терміни, які точно описують явище. Вони використовуються у психології, медицині та інших наукових галузях, що дозволяє уникати емоційно забарвлених чи оцінних суджень. Ми вживаємо нейтральні терміни, аби знижувати стигматизацію теми суїциду, що важливо для підтримки людей, які мають суїцидальні думки, і для відкритого діалогу про психічне здоров’я.	Вкоротити собі віку, накласти на себе руки, суїцидник Ми поважаємо право людини розпоряджатися власним життям, і використовуємо безоцінковий термін, не засуджуємо та не драматизуємо під час опису явища самогубства.

---

Коментарі давали — Івона Костина, Катерина Тімакіна, Галина Альомова, Катерина Скороход
Редакторки — Елеонора Чорноморченко, Дарина Чупат