За час повномасштабного вторгнення Росії кількість ветеранів усіх категорій в Україні зросла з 670 458 у січні 2022 до 1 360 483 у серпні 2024. За прогнозами Міністерства у справах ветеранів, кількість учасників бойових дій, членів їхніх сімей та сімей полеглих унаслідок російсько-української війни воїнів може сягати понад 5 мільйонів осіб. Внаслідок розширення цільової аудиторії ветеранської політики у громадах все частіше звучить думка про необхідність її підтримки, зокрема у форматі ветеранських просторів. З’являються заклади, покликані бути простором для ветеранів і ветеранок; на це виділяють кошти громади, грантодавці та бізнеси.

Ще 2021 року команда Ветеран Хабу започаткувала програму «ПЛЮС ПЛЮС ++», у межах якої ми в партнерстві з іншими організаціями відкрили та супроводжували 12 ветеранських просторів по всій Україні. Вони розташовані і у великих містах, як-от Дніпро, і в менших населених пунктах — наприклад, у смт. Іванків Київської області. Деякі простори створили команди, що працювали з воїнами та / чи їхніми близькими і раніше, деякі — запускали з нуля на базі організацій, котрі не працювали у цій сфері, але були готові долучитися до неї задля розвитку громади. Загальне охоплення, тобто сукупність усіх взаємодій із клієнтами, мережі «ПЛЮС ПЛЮС ++» станом на липень 2024 року сягнуло 105 553 людей. Цей проєкт збагатив нас низкою інсайтів, які можуть бути корисними для тих, хто прагне відкрити простір для ветеранів та ветеранок у своєму населеному пункті.

Що таке ветеранський простір і навіщо він потрібний?

Зазвичай ветеранськими просторами називають громадські простори для воїнів і їхніх родин. Громадський простір — давно відомий формат, який працює і поза контекстом справ ветеранів та ветеранок. В широкому розумінні це місце з відкритим доступом, пристосоване до використання людьми, яке сприяє спілкуванню та розвитку спільнот поза домом і роботою. У контексті ветеранів і ветеранок — це простір, у якому вони можуть знайти підтримку, зокрема на шляху повернення до цивільного життя. Тут люди з бойовим досвідом можуть знайти спільноту, котра поділятиме їхні цінності — і це не обов’язково будуть ті, хто також має бойовий досвід. 

Ветеранський простір дозволяє ветеранам, ветеранкам та їхнім близьким бути почутими та почуватися комфортно. Вони приходять сюди насамперед для того, аби поспілкуватися. Люди зі схожим досвідом — ветерани, ветеранки, їхні партнери й партнерки, їхні родини, а також сім’ї полонених, загиблих та зниклих безвісти — можуть ділитися своїми переживаннями й розуміти, що їх слухають, бачать і визнають.

Громадські простори для воїнів та їхніх близьких часто перебирають на себе і функцію «єдиного вікна» — певного навігатора у світі послуг і можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин (часто громадські простори також надають такі послуги). Так діяльність ветеранських просторів може охопити всі домени добробуту цільової аудиторії, від матеріальних потреб до фізичного і психічного здоров’я. 

Ще одна природна роль ветеранських просторів — майданчик для об’єднання локальних стейкхолдерів із різних сфер в інтересах воїнів та їхніх родин. Заходи, проєкти та ініціативи, які виникають в результаті таких кооперацій, можуть мати вплив на всі домени добробуту ветерана.
Втім, ветеранські простори не є панацеєю, і відкривати їх варто не скрізь.  Проте якщо у вашому населеному пункті достатньо передумов, аби відкрити ветеранський простір, і ви вирішили втілити цей проєкт, вам знадобиться правильно побудована взаємодія з іншими інституціями та шляхи виходу на цільову аудиторію. Про те, де і з ким варто комунікувати перед відкриттям простору й опісля, ви дізнаєтеся далі.

Вибудовування партнерств перед відкриттям простору 

Більшість координаторів мережі «ПЛЮС ПЛЮС ++» погодилася з тим, що найважливішим на етапі запуску проєкту є вміння знайти шлях до аудиторії. Простір потребує промоції, аби про нього дізналася цільова аудиторія — тож робота з громадою має початися ще до офіційного відкриття простору. Вона потребує людського ресурсу та часу, але саме це є запорукою ефективного старту вашого проєкту. 

З ким варто контактувати?

Необхідною передумовою контакту з усіма потенційними партнерами є репутаційна перевірка. Репутація — це капітал, який напрацьовується довго і важко, а втрачається миттєво. Тому краще витратити час до взаємодії, аби знизити ризики репутаційних втрат. Важливо, аби організації, установи й бізнеси, з якими ви контактуєте, були чесними, не співпрацювали з Росією, не вели своїх сторінок мовою держави-агресора тощо. Упевніться, що спеціалісти, з якими ви співпрацюватимете, достатньо кваліфіковані. У випадках, коли виникають обґрунтовані сумніви, ми обираємо не співпрацювати — навіть якщо пропозиція дуже приваблива. 

Із ким варто налагодити контакт:
ветеранські організації та об’єднання → надавачі послуг для воїнів та їхніх близьких → проветеранські громадські організації → цивільні громадські організації → надавачі послуг для ВПО → представники бізнесу → адміністрація громадської інфраструктури

Перші, з ким варто контактувати, — це представники місцевих ветеранських організацій та об’єднань, а також об’єднань інших цільових аудиторій: рідних зниклих безвісти, сімей загиблих тощо. 

Познайомтеся з цими людьми наживо: насамперед дізнайтеся, що їм потрібно, й опишіть власні можливості й бачення. Гарним результатом такої зустрічі буде партнерство просто на старті проєкту, спільні плани, інсайти для програми вашого простору або, можливо, навіть поповнення в команді. Якщо організації та об’єднання цільової аудиторії стануть співтворцями хабу, вони будуть хребтом вашої спільноти й запорукою того, що ваша концепція та програма будуть актуальними. 
Відтак важливо налагодити контакт із державними та муніципальними надавачами послуг для воїнів і їхніх близьких. Ми також називаємо їх терміном «точки інтересу цільової аудиторії», бо йдеться про конкретні будівлі й кабінети, які можуть відвідувати люди, для яких ви запускаєте проєкт. Сюди входять ТЦК та СП, ЦНАП, соцзахист, центр зайнятості, військовий шпиталь тощо. Результатом зустрічі може стати взаємна обізнаність про можливості, які ваші організації пропонують цільовій аудиторії, обмін контактами, домовленість про взаємне перенаправлення, інші види взаємодії (наприклад, спільні заходи, взаємне промотування) і яскравий плакат вашого простору в місці, де люди його побачать. Так ви отримаєте додаткову точку доступу до воїнів та їхніх родин, складете мапу надавачів послуг у громаді, щоб стати ефективним «єдиним вікном», а в найкращому варіанті — ще й розширите програму власного простору. Оновлюйте знання про послуги обох сторін: це бажано робити шляхом особистих візитів.

Проведіть зустрічі з недержавними надавачами послуг, тобто громадськими організаціями, що працюють в інтересах воїнів та їхніх родин. Не обмежуйтесь проветеранськими організаціями: подивіться на волонтерські групи, що забезпечують військо, організації, що працюють із сім’ями загиблих та зниклих безвісти, організації, орієнтовані на підтримку ментального здоров’я громади загалом, жіночі об’єднання (серед них можуть бути партнерки воїнів) і так далі. Так само як і державні надавачі, ці організації потенційно є точками входу цільової аудиторії до вашого простору, складовими вашої мапи для «єдиного вікна» та партнерами у побудові вашої програми. 

Окремо рекомендуємо звернути увагу на інфраструктуру для ВПО (шелтери, бізнес-інкубатори та ін.). Серед внутрішньо переміщених осіб немало близьких воїнів. Проте часто буває так, що люди, чиї близькі перебувають на фронті, не ідентифікують себе як рідних військовослужбовців, тож врахуйте це під час спілкування.

Зустрічі з представниками бізнесу також можуть суттєво підсилити ваш проєкт на старті. Достатньо ймовірно, що в штаті великих компаній є ваша цільова аудиторія. Крім того, бізнес може підсилити окремі активності вашої програми: наприклад, пригостити дітей воїнів на свято, відвезти ветеранів на природу, забезпечити простір чаєм, відрядити експерта для навчання тощо. На рахунку мережі «ПЛЮС ПЛЮС ++» низка успішних партнерств із бізнесом, і більшість з них не про гроші, а про товари і послуги. 

Користуйтеся інфраструктурою, котра перебуває в доступі громади. Гарними локаціями для розміщення інформації про ваш проєкт можуть стати найбільш прохідні точки населеного пункту. Вокзал або зупинка єдиного автобуса, що везе в місто, школа, відділення пошти або магазин — будь-які місця, де є великий потік людей і можливість домовитися про розміщення плаката. У випадку з малою громадою одна продавчиня, яка вислухає, що ви робите, і стане щирою амбасадоркою, може бути ефективнішою за будь-які сторінки в соцмережах.

Абсолютно всі простори «ПЛЮС ПЛЮС ++» від початку вибудовують свою роботу на засадах необхідності кооперації з максимально широким колом стейкхолдерів в інтересах цільової аудиторії. Ми віримо, що разом можемо надавати ефективнішу підтримку, ніж поодинці. 

Як залучати аудиторію під час відкриття? 

Не нехтуйте можливістю зробити з відкриття простору публічну подію. Насамперед це ваш перший шанс зібрати аудиторію в одному місці і наочно продемонструвати, що таке ветеранський простір і в чому його цінність. До того ж так ви консолідуєте партнерства і перезнайомите стейкхолдерів між собою, що може дати поштовх спільним проєктам. Це також привід запросити місцеві медіа, так що про простір дізнається більше людей. Стосунки зі ЗМІ, як і стосунки з партнерами, варто будувати на перспективу, тож розглядайте запрошення на відкриття як перший, а не єдиний крок у вашій взаємодії. Пам’ятайте, що в центрі заходу мають бути саме воїни та їхні родини, а не статусні гості, незалежно від важливості їхньої ролі для проєкту.

А після?

Успішне відкриття не означає, що у вашому просторі завжди буде багато відвідувачів. Ветеранські простори створюють як місця спонтанного перебування: сюди можна прийти попити кави, попрацювати, почитати, розповісти свою історію або тихо посидіти в кутку. Але щоб це стало можливим, у просторі варто проводити заходи для цільової аудиторії. 

Програму таких заходів варто розпланувати. Оптимально мати щонайменше дві події чи активності на тиждень. Вони не обов’язково мають бути масовими — головне, аби вони були корисні вашій аудиторії. Опорою для розробки такої програми, окрім «Шляху ветеранів та ветеранок» й інсайтів під час безпосереднього спілкування з воїнами, їхніми близькими та партнерськими організаціями, можуть стати програми інших просторів подібного формату. 

Цивільні ГО та культурно-просвітницькі установи вашої громади — це потенційні провайдери контенту для вашої аудиторії. Знайомство з ними може суттєво розширити ваші програмні можливості, а також збагатити їхню аудиторію завдяки ветеранській спільноті. Молодіжні центри можуть запропонувати культурну програму дружинам ветеранів, а палац культури — організувати гурток для дітей воїнів.

Під час формування програми, так само як і під час побудови партнерств, ми рекомендуємо насамперед користуватися інструментом репутаційної перевірки, а також утримуватися від популяризації і використання методів роботи, що не є науково доведеними.

Промоція заходів

Коли програма сформована, кожен захід потребуватиме промоції. Поширеними інструментами є сторінки простору в соцмережах і месенджерах, email-розсилка, а також таргетована реклама. Проте є й інші, не менш важливі канали комунікації, котрі на початках стануть основним джерелом аудиторії. 

Подбайте про доступ до локальних чатів і груп, де зібрана цільова аудиторія: ветерани, сім’ї загиблих тощо. Часто адміністраторами цих чатів і груп є представники об’єднань цільової аудиторії або надавачів послуг, яких ви вже знаєте. 

Сторінки, групи, канали або внутрішні розсилки організацій, які стали вашими партнерами, теж можуть бути інструментом промотування ваших заходів. Але в такому разі будьте готові взаємно надавати таку можливість і партнерам. В кожному окремому випадку захід, який ви промотуєте, має бути релевантним до аудиторії, про вихід на яку ви просите. Приміром, навчання про гранти для ветеранів немає сенсу пропонувати родинам зниклих безвісти. У зворотний бік це правило теж працює: ви не зобов’язані ділитися на своїх каналах інформацією, яка не потрібна вашим підписникам. 

Окремі лідери думок із великою кількістю підписників у соцмережах також можуть розмістити в себе анонс вашого заходу, якщо вони зацікавлені його темою і мають із вами дружні стосунки. Але не перетворюйте такі прохання в регулярний спам: ніхто не хоче перетворювати свої соцмережі на дошку оголошень. 

Зверніть також увагу на групи, канали чи навіть сайти, які інформують громаду про життя в населеному пункті — зокрема про події, до яких можна долучитися. Іноді з такими ресурсами вдається побудувати довгострокові дружні стосунки, що дуже підсилює впізнаваність простору. 

Деякі активності вашої програми можуть бути цікавими для медіа. Про це треба пам’ятати, правильно визначати потенційні інформаційні приводи і запрошувати журналістів. Присутність вашого простору в локальному медійному полі має бути сталою: якщо місцеві ЗМІ мають таку спроможність, бажано, аби вони писали про вас раз на два-три місяці. Так більше людей у громаді пам’ятатимуть про вашу присутність і знатимуть, що саме ви робите.

Окрім промо програми, доречно регулярно нагадувати аудиторії, що саме являє собою ваш простір, де він розташований, за яким графіком працює і що може запропонувати воїнам та їхнім близьким. Для цього використовують здебільшого власні сторінки та таргетовану рекламу. За згоди ваших гостей і спікерів робіть репортажні фото й короткі відео, які якнайкраще передають атмосферу простору. Саме такі матеріали пробуджують у підписників бажання долучитися чи повернутися до вашого ветеранського простору.

Що довше працюватиме простір, то легше буде промотувати заходи його програми. Сторінки й групи обростуть підписниками, база контактів наповниться, з’являться постійні відвідувачі, почнуться спонтанні візити, неочікувані взаємодії, гості стануть спікерами, і врешті настане день, коли ви забудете про запитання «Як залучити аудиторію?». 

---

Авторка — Юлія Романовська
Коментарі давала — Катерина Скороход
Редакторки — Дарина Чупат, Елеонора Чорноморченко